Про це свідчать знайдені в Тоскані стародавні поховальні урни
Той факт, що слов'янський етнос існує вже не одне тисячоліття, вже не ризикує оскаржувати навіть більшість найзапекліших скептиків. І тим не менше, як уже зазначалося, широко відомі сьогодні письмові джерела, присвячені слов'янським народам, і відносно нечисленні, і відносяться до досить пізніх часів - першим століттям нової ери.
Одним з перших слов'янських народів, що у писемних джерелах, виявилося плем'я антів, які, згідно з офіційною версією, жили в IV-VII ст. н. е. Однак необхідно відзначити, що якщо приналежність антів до слов'янської мови сумнівів ні у кого не викликає, то незрозумілим залишається питання, чи користувалися анти писемністю, і якщо так, то який саме. Розібратися в цьому питанні постарався професор Інституту давньослов'янської і древнеевразійской цивілізації, академік РАПН Валерій Чудінов. У своїх дослідженнях він спирався в першу чергу на археологічні та епіграфічні джерела. В ході археологічних розкопок він виявив поховання представників слов'янської знаті в північних і центральних районах Італії, зокрема, в історичній області Тоскана (вона ж давня Етрурія). Так, серед етруських похоронних урн професором Чудіновим були виявлені і урни слов'янські. «Одна з антських урн була визначена мною серед різних похоронних судин на зображеннях в сучасній літературі про етрусків», - пише Валерій Чудінов в своїй статті «Анти писали по-російськи».
Читання професором В.А. Чудіновим написів на урні з Вей (chudinov.ru)
«Я читаю написи, починаючи з волосся голови, де в прямому і зверненому кольорі чітко читається слово АНТИ. Цей напис, однак, не можна вважати явною, оскільки вона існує у вигляді рельєфу верху голови. Але ось напис у вигляді чорного трикутника на кришці урни зліва на краю цілком можна віднести до явної. Повернувши її направо на 90 °, можна прочитати такі слова (я їх показую на полях зі збільшенням): АНТ, храмина РАКИ ПРИ САРКАФАГЕ (реверс: написано САРАКФАГЕ), носи. Зауважимо, що всі вхідні в напис слова не тільки зрозумілі без перекладу, але і являють собою слова російської мови. Таким чином, ми вперше стикаємося з явною написом, зробленим не по-етруських, але по-російськи. Вважаю, що, якби етрускології за двісті років вивчення етруських написів хоча б раз звернули увагу на подібний факт (а їм, безсумнівно, траплялися чисто російські явні написи, не може ж бути, щоб даний випадок виявився єдиним), попередні припущення при складанні етруського алфавіту і алфавіту транслітерації у представників класичного напряму були б іншими, співзвучними нашим », - робить висновок Валерій Чудінов.
Далі він вказує, що «тепер стає зрозумілим, як виглядала раку або храмина, яка супроводжувала саркофаг». У даній раку знаходилися останки знатного анта. Втім, Чудінов за недостатністю матеріалу не береться ідентифікувати його однозначно. Хоча він допускає, що це можуть бути і останки одного з перших руських князів, Івана Рюрика.
«Заморські гості» Н.К. Реріх (megabook.ru)
Повертаючись, однак, до теракотовим урн з Вей з книги Г.А. Соколова «Мистецтво етрусків», Чудінов зазначає, що хоча особистість похованого там знатного анта поки не встановлена, в даному випадку важлива навіть не стільки вона, скільки тип самого похоронного вироби. «Праворуч трикутної написи знаходиться інша, обведена прямокутної рамочкою, зі словом оселю; вище, також в рамочці, ми читаємо слова МАРИ ХРАМ », - зазначає він.
Далі Валерій Чудінов продовжує: «Дуже цікава також напис на кришці зліва вгорі; її я звернув в кольорі. На верхньому рядку можна прочитати слова МОЩІ І ШКІРА. на нижній - антів і КОРСІКАНОВ. Зауважимо, що в сучасних християнських раках демонструються зазвичай тільки мощі, т. Е. Частини кісткового матеріалу покійного, але не фрагменти його шкіри. На тілі раки в районі середини зліва я обвожу рамочкою місце з великим світлою плямою і звертаю його в кольорі. Тут можна прочитати напис МАРИ ХРАМ Корсика. Нарешті, напис в самому низу раки в центрі містить слова КІПР І КОРСІКА (реверс: написано КОРСІКА) І КРИТ. Перераховуються острова, що входили в союз (про нього ми читали на інших етруських предметах), і раку містить останки антів саме з цих місць.
Звертаю увагу на написи типу САРАКФАГ або Коріско. До сих пір нам зустрічалися такого роду описки в етруської частини написів, тепер нам вперше зустрілися описки і по-російськи. Це говорить про те, що такого роду описки, швидше за все, були прийняті у етрусків. Правда, даний напис - НЕ етруська, а антська. А анти, як видно з усіх написів, говорили і писали тільки по-російськи. Інша справа, що Етрурія була місцем поховання всіх слов'ян - і чехів, і російських, і антів. Всі вони знали російську мову, він служив їм мовою міжетнічного спілкування. На даному виробі я виявив 6 явних російських слів і 18 неявних, але неявних - набагато більше. Оскільки при поверхневому огляді це повторювані слова типу ХРАМ МАРИ, я не став їх виявляти ».
Опрацьована Валерієм Чудіновим раку (або, по-іншому, «храмина») з мощами і залишками шкіри антів, а також саркофаг одного з перших російських князів є матеріальними свідоцтвами проживання слов'ян в Італії вже в VII-VI ст. до н. е. а також високого культурного рівня цього народу. Всі написи на рак зроблені російською мовою і літерами протокирилицею, т. Е. Рунами Рода, що були в давнину єдиними у всіх слов'ян. Інших написів на рак немає. Це змушує припускати, що будь-якого іншого письмового мови у антів не було; отже, анти і говорили, і писали по-російськи. Повторюємо, ще в VI ст. до н. е.!
Фрагмент інтерв'ю професора Валерія Чудінова КМ ТВ
Про що «розповіли» написи на стародавніх похоронних урнах