3 A nimiúm facilés qui trístia crímina cáedis Flúmineá tollípósse putétis aquá
Про нерозумні, ви думаєте, що чорна пляма вбивства може змити річкова вода!
Овідій, "Фастів", II, 45-46.
Індійці з незапам'ятних часів занурювалися і тепер ще занурюються у води Гангу. Людям, які завжди керуються, почуттям, неважко було уявити, ніби то, що очищає тіло, очищає також і душу. У підземеллях єгипетських храмів стояли великі чани для священиків і для присвячених. O nimium faciles qui tristia crimina caedis fluminea tolli posse putetis aqua. (Вольтер, З "Філософського словника".)
4 Aëre et aqua interdicti
Відлучені від повітря і води. Парафраза римської юридичної формули Aquae et ignis interdictio.
Він міг би побачити в "незліченну безліч світів" справжню небесно-феодальну монархію з її поборових і бобирями, з яких деякі, як, наприклад, місяць, ледь вельми жалюгідне існування, aere et aqua interdicti. (К. Маркс і Ф. Енгельс, Німецька ідеологія.)
"Тут вода зупиняється", т. Е. Тут є перешкода, заковика, тут щось не ладиться.
Цицерон, "Про обов'язки", III, 33, 117: Si illum audiam de continentia et temperantia, dicit ille quidem multa multis locis, sed aqua haeret, ut ajunt. Nam qui potest temperantiam laudāre is, qui ponat summum bonum in voluptate? "Він [Епікур], як послухаєш, часто поширюється про стриманість, про помірність, але у нього, як то кажуть, aqua haeret. Як може вихваляти помірність той, хто вище благо вважає в насолоді?"
Наші чувствия, ваше-ство, харчуються любов'ю до батьківщини і до вас, ваше-ство! І у вічному подяку ваше-ству ми не скажемо в запалі ревнощів нашої. І батько Симеон похизувався латиною: - ми не скажемо: hic haeret aqua, бо за допомогою священного сприяння. Тьху, не те. Бо за допомогою благосодействія вашого, ваше-ство, ніяке перешкода нічого гнобити нашого терену. і не зупинить, так би мовити, живої води запалу і любови нашої! (А. І. Ертель, Записки Степняка.)
6 Igni et aqua interdicere
Відлучити від вогню і води.
Формула, яка означала в стародавньому Римі позбавлення громадянських прав і вигнання.
[ "Союз комуністів" в Німеччині] - був суспільством, яке таємно здійснювало організацію пролетарської партії, тому що німецький пролетаріат відкрито був позбавлений igni et aqua, позбавлений свободи друку, слова спілок. (К. Маркс, Викриття про кельнськом процесі комуністів.)
7 In aqua scribere
9 Terra, aqua, aëre et igni interdicti sumus
Ми позбавлені землі, води, повітря і вогню.
Людина могла б побачити в природі ще багато іншого, наприклад, запеклу конкуренцію серед рослин і тварин; він міг би, наприклад, побачити, як в рослинному царстві, в його "лісі високих і гордих дубів", ці високі і горді капіталісти забирають кошти до життя у дрібного чагарнику, який міг би вигукнути: terra, aqua, aere et igni interdicti sumus ; він міг би побачити паразитичні рослини, цих ідеологів рослинного життя, далі - відкриту війну між "лісовими птахами" і "безмежним безліччю крихітних тварин", між травою його "лугів" і "жвавим стадом лошат". (К. Маркс і Ф. Енгельс, Німецька ідеологія.)
1) вода, aq. pluvia, дощова: actio aquae pluv. arcendae, речовий позов власника маєтку проти свого сусіда, який, внаслідок якого-небудь споруди (opus) або дії, змінив напрямок дощових стоків. На підставі сказаного позову можна було вимагати усунення споруди зважаючи небезпеку і винагороди за шкоду і збитки (tit. D. 39, 3);
aq. viva (1. 11. pr. D. 43, 24), saliens (1. 79 § 2. D. 50, 16), quotidiana, aestiva (tit. D. 43, 20), perennis (l. 1 § 5 . eod.);
aqua et igni interdici (див. interd. s. 1);
aquaeductus, водопровід, особ. a) саме будова, будівля (tit. C. 11, 42), b) jus, servitus aquae ducendae, сервитутное право проводити воду через чужу ділянку, з чужого praedium (1. 1. pr. 9. 25. 26 D. 8 , 3); також aquaeductio (1. 10. D 39, 3); також iter aquae (див. iter s. е.);
aquaehaustus = servitus aquae hauriendae, право черпати воду на чужій землі (1. 1 § 1. 1. 2. 9. eod.).
2) право проводити воду з землі іншого, servitus aquae, jus aquae (1. 31. eod.);
aquam constituere (1, 7. D. 8, 6); користування водою могло бути або постійне, або обмежене часом року, днями, годинами, aqua nocturna s. servitus aquae noct. diurna (1. 10 § 1. eod. 1. 17. pr. D. 39, 3).