Жив в стародавні часи великий цар. Було у нього три дочки, подібні повним лунам, і син, спритний як газель і прекрасний як літній ранок.
Одного разу прийшли на царський двір три чужинця. Один ніс золотого павича, інший - мідну трубу, а у третього був кінь зі слонової кістки і чорного дерева.
- Що це за речі? - запитав цар.
- Той, у кого є золотий павич, - відповів перший чужинець, - завжди буде знати, котра година. Як тільки пройде яку годину дня чи ночі, птах б'є крилами і кричить.
- Той, у кого є мідна труба, - мовив другий, - не повинен нічого боятися. Ворог ще буде далеко, а труба сама затрубить і попередить всіх про небезпеку.
А третій чужинець сказав:
- Той, у кого є кінь з чорного дерева, потрапить в будь-яку країну, куди йому тільки заманеться.
- Не повірю я вам, поки сам не випробую цих речей, - відповів цар.
Наближався полудень, сонце стояло прямо над головою, тут павич заплескав крилами і закричав. В цю мить у ворота палацу увійшов прохач. Труба раптом ні з того ні з сього затрубила. Цар наказав обшукати прибульця, і слуги знайшли у нього під одягом меч. Прибулець зізнався, що хотів убити царя.
- Це дуже корисні речі, - зрадів цар. - Що ви хочете отримати за них?
- Дай мені в дружини твою дочку, - попросив перший чужинець.
- Я теж хочу брати шлюб із царівною, - сказав другий.
Цар, не роздумуючи, взяв у них павича і трубу і віддав їм в дружини своїх дочок.
Тут підійшов до царя третій чужинець, власник коня з чорного дерева.
- Про владика, - мовив він з поклоном, - візьми собі коня і дай мені в дружини третю царівну.
- Не поспішай, - сказав цар. - Ми ще не зазнали твого коня. В цей час підійшов син царя і сказав батькові:
- Дозволь мені сісти на цього коня і випробувати його.
- Випробовуй його, як хочеш, - відповів цар.
Царевич скочив на коня, пришпорив його, смикнув за вуздечку, але кінь стояв як укопаний.
- Ти що, з розуму вижив, нещасний. - закричав цар на чужинця. - Та як ти посмів обдурити владику? Забирайся геть зі своїм конем, не те накажу кинути тебе в темницю.
Але чужинець не зніяковів. Він підійшов до царевича і показав йому невеличку кнопку зі слонової кістки, яка була у коня на шиї з правого боку.
- Натисни на цю кнопку, - сказав він царевичу.
Царевич натиснув на кнопку, і раптом кінь піднявся до хмар і полетів швидше вітру.