Батько учасниці групи Pussy Riot Андрій Толоконников заявив в інтерв'ю Російській службі Бі-бі-сі, що намагався відмовити свою дочку від акції в храмі, так як припускав, що це може обернутися серйозними проблемами.
Він вважає, що кримінальну справу проти дівчат і дворічний термін за підсумками його розслідування були ініціативи не світської влади Росії, але керівництва РПЦ. При цьому головна мета "проекту" Pussy Riot, за його словами, - боротьба з режимом Володимира Путіна.
Батько Надії Толоконникова не хотів би, щоб його дочка займалася політичною діяльністю, коли вийде на свободу, і намагається умовити її емігрувати з Росії, однак Надія відмовляється.
Андрій Толоконников, лікар за професією, прийшов на інтерв'ю з книгою про дочку і альбомом з її дитячими фотографіями. Він розповів, що з дитинства готував Надю до навчання в МДУ і навіть в дитинстві возив її на Воробйови гори.
У підсумку - несподівано для нього - вона вибрала філософський факультет МГУ, будучи студенткою якого потім стала брати участь в різних перформанси арт-групи "Війна".
Толоконников спостерігав за акцією в храмі Христа Спасителя в якості, як він каже, Документатор, поряд з трьома десятками запрошених журналістів.
З Андрієм Толоконникова в Москві розмовляв кореспондент bbcrussian.com Рафаель Сааков.
Бі-Бі-Сі: Районний суд Зубової Поляни відмовився випускати вашу дочку з колонії достроково. Зберігали ви надію на інший результат клопотання?
Андрій Толоконников: Це було, звичайно, очікувано на 99,9%, але надія завжди зберігається. Може бути, тому я і назвав свою дочку Надією. Проте, осад був дуже неприємний. Моє ставлення до цієї ситуації якось різко змінилося і забарвилося в дуже песимістичні тони. До цього я не те, щоб витав в хмарах або ілюзіях, але сприймав це легше, а зараз я зрозумів всю трагедію і драму ситуації, просто відчув на емоційному рівні.
"Я не думаю, що вона буде займатися якийсь акціонерний практикою. Багато пишуть і в інтернеті, що вони вийдуть-покажуть. Нічого вони показувати не будуть. Надя - філософ, вона буде займатися дослідженнями метафізики акції в храмі Христа Спасителя, акционізма і , можливо, правозахисною діяльністю "(Андрій Толоконников, батько учасниці Pussy Riot)
Бі-Бі-Сі: Однією з умов виходу з УДО, як стверджують прокурори, є визнання провини. Чи могла Надя піти на цей крок, чи обговорювалося це?
пішовши на угоду зі слідством]. Він здав всіх своїх напарників, і зізнався в тому, чого вони не робили. Що таке поняття "провини"? Маша Альохіна дуже багато на суді говорила, що вона не юрист і не розуміє, в чому її вина. Це питання фактів. Танцювали вони в храмі Христа Спасителя? Так, танцювали. У пасамантанах, тобто балаклавах на російський манер? Звичайно. Погано це? Так погано. Вибачаєтеся? Звичайно, вибачаємося. Але цього не достатньо. Мабуть, РПЦ вимагає якогось приниження, що не їсти покаяння. Є поняття "діяльне каяття" - зрада себе, своєї лінії життя, своїх друзів, напарників, всіх людей, які служили становленню цього процесу, тобто і групи "Війна". Коли ти робиш цей вчинок, ти як би припиняєш колишню лінію життя, тобто віддаєш все. Я вважаю, що моя дочка ніколи не могла піти на це, і ніколи не піде на це, що б з нею не робили. Абсолютно марно говорити з моєю дочкою з позиції - ти покайся, а потім. Тим більше, додам від себе, ніхто ніяких гарантій не давав. Ви розкаєтеся - вас будуть копати ногами, тобто ні до чого реальному це, швидше за все, не приведе, тому що цькування Pussy Riot вкрай вигідна для РПЦ і для влади.
Бі-Бі-Сі: Чи вважаєте ви акцію в храмі гідної осуду?
"Намагався відмовити Надю"
Бі-Бі-Сі: Чи знали ви, чим займалася Надя, про акції і про те, як вони готувалися?
Андрій Толоконников розповідає, що намагався мотивувати юну Надю на вступ в МГУ
Бі-Бі-Сі: Чи правда, що через деякий час після виходу Самуцевич Надя написала вам в листі, що для неї Самуцевич більше не існує?
Бі-Бі-Сі: А кому тоді повинен належати бренд, на ваш погляд?
Андрій Толоконников: Я думаю, це повинні вирішити самі дівчата. Безумовно, втручання якихось формальних осіб, тобто якийсь дядечко з Великобританії або звідкись ще прийде, формально зареєструється, а потім і в туалет без того, щоб відраховувати йому 5%, не сходиш. Це не правильно. Це проект унікальний, це як Beatles - таких проектів немає, і вони з'являються раз в сто років. І його долю треба вирішувати індивідуально. Pussy Riot - такий же мій проект, як проект Наді, як проект Самуцевич, як проект кожного з нас, тобто це загальносвітовий проект, як "Том і Джеррі". Ми ж нікому не платимо, коли викачуємо мультфільм "Том і Джеррі", тому що пройшло вже багато років. Цей проект не належить нікому, він належить усім людям.
"Якби не Фейгін і Ко, могли б дати 5 років"
Бі-Бі-Сі: Як ви оцінюєте роботу першої команди адвокатів, яка працювала з Pussy Riot - Марк Фейгін, Віолетта Волкова, Микола Полозов?
Бі-Бі-Сі: Як ви поставилися до слів Путіна про "двушечке"?
Андрій Толоконников: Вони були вимовлені в тренді звичайного зонівськими цинізму. Мені дуже шкода, що президент нашої країни - я люблю Росію, я російська людина - це саме Володимир Володимирович Путін. "Двушечка" це верх цинізму, але, насправді, я не вважаю його ініціатором цієї справи. Я вважаю ініціатором справи особисто патріарха Кирила. Це дуже розумна людина, дуже багата людина, дуже амбітна людина з його ідеями четвертого Риму. Безумовно, на ділі Pussy Riot він вирішив зробити свій останній ривок в кар'єрі. Його мета, наскільки я знав, коли він приходив на свій пост, це бути не президентом Росії, це бути національним лідером, тобто стояти на чолі Росії, знявши протиріччя між світською та клерикальної владою.
Бі-Бі-Сі: Толоконникова, як і Самуцевич, звернулася до послуг нового адвоката - Ірини Хрунової. Які зміни в справі вашої дочки ви помітили після цього?
Андрій Толоконников: Справа в общем-то закінчено, і ми це бачимо за результатами. Є вирок "двушечка", і він виконується. Вони сидять, сидять в одному місці, тобто їх не перевели, припустимо, в Москву, в СІЗО-6, не призначили кухарями. Проте, оскільки справа є абсолютно доминирующе рекомендованим, ніякі хитрощі найбільших адвокатів, будь то Резник, Падва, Плевако або хто завгодно, ні до чого не приведуть. Безумовно, юридична робота, яку ми бачили на суді в Зубової Поляні з боку Ірини Хрунової, це просто приголомшливо, це верх адвокатського мистецтва. Але справа в тому, що коли сокира гільйотини вже опускається тобі на шию, в цей момент адвокат нічим допомогти не може.
"Вони пішли до метро, щоб здатися"
Андрій Толоконников: Ми протягом декількох днів після панк-молебню зідзвонювалися, і перші два дні все було дуже добре. Потім стало різко все погано, надійшло замовлення і почалися пошуки скривджених православних. Свічниця, охоронець, який місяць не міг працювати від душевної травми. Все було досить серйозно, була мобілізована практично вся поліція Москви, як ніби викрали президентський літак, борт номер 1. [Дівчата] відразу обірвали всі контакти, говорили тільки по скайпу, перебували на нелегальному квартирі. Навіщо вони пішли до метро Бігова, я не знаю. Вони і зараз могли б перебувати на десятках квартир, ніяких проблем, але, я вважаю, вони зробили це свідомо, тому що грати все життя в хованки немає сенсу. Грати з відкритим забралом - це відповідає їх ідеології. Я вважаю, що не їхня зловили, а вони пішли до метро, щоб просто здатися.
Бі-Бі-Сі: Як думаєте, чому навчила вашу дочку історія з судом і перебуванням в колонії?
Андрій Толоконников: Вона навчила тому, що потрібно слухати тата. Коли я їй сказав "не ходи в храм", не треба було ходити в цей храм. Безумовно, дорослішання особистості відбувається. Зараз я дивлюся, рік по тому, Надя - уже зовсім інший, більш зріла людина, більш розумна людина. Безумовно, це і знаходження в зоні з вбивцями - десь на сусідній шконку сидить жінка-людоїдка, яка з'їла свого коханця, її посадили, по-моєму, на 14 років, сидять наркомани, її ніхто не розуміє, тому що люди там відомого інтелектуального рівня. Хоча до дівчини це не застосовується, але вона, скажімо так, змужніла. А що вона буде робити далі? Я не думаю, що вона буде займатися якийсь акціонерний практикою. Багато пишуть і в інтернеті, що вони вийдуть-покажуть. Нічого вони показувати не будуть. Надя - філософ, вона буде займатися дослідженнями метафізики акції в храмі Христа Спасителя, акционізма і, можливо, правозахисною діяльністю. В цьому просто немає ніякого сенсу, тому що досягнення Pussy Riot настільки великі, що їх неможливо подолати. Зроблено все, що потрібно було зробити.
Бі-Бі-Сі: Чи буде вона, тим не менш, учасницею політичної боротьби в країні?
Андрій Толоконников: На жаль, вона буде, хоча я б сказав, що ця країна не варто моєї дочки. Мені все вже абсолютно зрозуміло. Ми вступали в початок 90-х років з якимись ілюзіями - горбачовська перебудова, лібералізація, демократія та інше. Зараз країна знищена, перспектив ніяких немає. Країну, безумовно, потрібно залишати. Нехай залишається тут той самий електорат, і нехай живуть як хочуть. У Наді думок з приводу еміграції поки немає, але я спробую її, звичайно, ще раз переконати. Вона і не хотіла, хоча їй намагалися пришити, що вона нібито хотіла втекти до Канади. Вона не хотіла цього, і зараз, коли я з нею листуюся, вона пише "немає" і "ні".
Бі-Бі-Сі: Що ви відчуваєте зараз, коли практично весь світ знає Надію Толоконникову як засуджену? Та чи це слава, яку ви бажали своїй дочці?
Андрій Толоконников: Історія Pussy Riot ще не закінчена, і, можливо, це перша частина тієї слави, яку я не хотів би бачити. Але справа в тому, що тут пройдено певний етап, коли людина стає світового плану укладеним. Безумовно, ці паралелі з Нельсоном Манделою та іншими - потрібно цей актив використовувати, то, що вона була однією з найвідоміших російських ув'язнених. Звичайно, це погано. Я, як біологічний і духовний батько, не можу говорити, що це добре, що моя дочка сидить. Але ми повинні виходити з реалій, тобто ця історія відбулася, зараз вона така. Що буде завтра - я не знаю, і це насправді залежить тільки від самої Наді.