Фото Благовіщенського собору
Благовіщенський собор розташований в південно-західній частині Соборної площі. Дев'ятиглавий храм сяє золотими куполами. Невеликий за розмірами, але величний. Православний храм побудований на честь Благовіщення Богородиці. Благовіщенський собор Московського Кремля був домовою церквою правителів - князів і царів.
З історії Благовіщенського собору Московського Кремля
Припускають, що в кінці 13 - початку 14 століття на місці сучасного храму стояла дерев'яна церква на кам'яному підставі. Побудував її князь Андрій Олександрович, син Олександра Невського. Пізніше, в кінці 15 століття, коли йшла перебудова Кремля, багато будівель зводилися іноземними архітекторами. Однак, великий князь Іван III доручив побудувати свою домову церкву зодчим міста Пскова. Споруджується новий білокам'яний храм з подклетом (нижнім поверхом). Біля східної стіни його будується двоповерхова сховище - Казенний двір, де зберігалася государева скарбниця.
При Івані IV в 1563 році, коли був звільнений давньоруське місто Полоцьк від іноземців, вирішено було перебудувати храм. На честь перемоги на чотирьох кутах критої галереї храму звели чотири невеликі одноглаві церкви-прибудови. Крім того, з'являються ще два барабана з куполами на східній стороні даху. Так триголовий храм в 1564 році став дев'ятиглавий. У ньому відбувалися вінчання і хрещення дітей правителів. У 1572 році до нього прилаштовується ганок, назване грозненського.
Архітектура Благовіщенського собору Московського Кремля
Храм побудований в традиціях раннемосковского зодчества з елементами псковської архітектури. Є чотиристовпного трехапсидное хрестово-купольним храмом. Білосніжний, він розташований на високому підкліть. Елементи псковської архітектури проявляються в прикрасах барабанів глав - бегунец і поребрик викладені з цегли. На апсидах - аркатурних пояс, схожий на пояс Успенського храму. Так псковські майстри об'єднали дві святині в єдиний ансамбль.
Храм включає в себе будівлі, створені в різний час. Спорудження кінця 15 століття повторювало будівля, виконане на початку 15 століття. Храм з усіх боків був оточений галереями-паперті. Пізніше східна паперть була розібрана разом з Казенної палатою. А потрапити на південну паперть можна через ганок, прикрашене різьбленням. Існує легенда, що це ганок побудовано спеціально для Івана Грозного, коли після четвертого шлюбу його позбавили права перебувати в храмі. З цього ганку він слухав проповіді. У 1508 році була позолочена центральна глава церкви, а в кінці 16 століття все глави і дах покрили позолоченій міддю. Храм стали називати Золотоверхим. Дев'ять глав символізують образ Пресвятої Богородиці як Цариці Небесної Церкви, що складається з дев'яти чинів ангелів і дев'яти чинів Праведників Небесних. При проектуванні внутрішньої частини були передбачені вертикальні конструкції, що створюють відчуття руху вгору. Цьому сприяло і освітлення - нижня частина храму була затемнена, а зверху з вікон барабана лився потік світла.
Оздоблення Благовіщенського собору
З північної, західної та південної сторін в храм ведуть ворота. Галереї з північної і західної сторони прикрашені італійським золоченим орнаментом на синьому тлі. У південній частині - святкове багатобарвна розпис. Знамениті розпису храму згадуються ще в початку 15 століття. Виконані вони були в 1405 р відомими майстрами Фео-фаном Греком, Андрієм Рубльовим і Прохором з Городця. Слід зазначити, що створені Андрієм Рубльовим розпису храму під керівництвом Феофана Грека стали його першою відомою роботою. Основне місце в розписах займають ілюстрації Євангелія, представлені циклами - свята і пристрасті, чудеса і притчі, явлення Христа після воскресіння. При розгляді розписів ми бачимо безліч євангельських композицій і иллю-страції «Апокаліпсису». Тут представлена «Житія» Ва-Силія Великого і Іоанна Златоуста, «Древо Єссея!» І фігури святих. Частково збереглися фрески храму, виконані в 1508 році під керівництвом Феодосія, талановитого сина і учня великого Діонісія. Розписи храму неодноразово оновлювалися: при Олексієві Михайловичу, при Катерині II і три рази - в 19 столітті.
Оскільки храм був государевої домовою церквою, в розпису приділено багато місця темі спадкоємності влади великих князів і царів. Ми бачимо зображення уславлених візантійських імператорів і руських князів. Це Володимир Мономах і Олександр Невський, Данило Московський і Іван Калита, Дмитро Донський та Іван III.
Видатні майстри виконали не тільки настінні розписи, а й ікони для іконостасу, який по праву можна назвати шедевром російського мистецтва. Загальний задум п'ятиярусного іконостасу та прориси ікон належать Феофану Греку. Він же написав три центральні ікони деісусного чину: «Спас», «Богоматір» і «Іоанн Предтеча», а також «Апостол Павло». Андрій Рубльов написав Ікону «Архангел Михаїл» та сім ікон святкового чину. Грандіозність іконостасу визначена тим, що деісусний композиція виконана на дошках заввишки більше двох метрів і шириною більше одного метра.
Незважаючи на те, що храм кілька разів перебудовувався, роботи, зроблені великими майстрами, зберігалися. Іконостас та ікони старого храму знімалися і переносилися в новий. Нова розпис храму була виконана по точному зразком колишньої. Розписував храм майстер Федір Едікеев.
Пол храму складається з невеликих блоків кременю з вкрапленнями агату і яшми. За легендою підлогу був привезений Іваном Грозним з Ростова Великого. куди він був доставлений з Візантії.
Реліквії Благовіщенського собору
До головних реліквій храму відносяться чудотворна ікона Пименовської Богоматері, привезена до Москви з Константинополя в 1381 році митрополитом Пименом і хрест царя Костянтина, присланий візантійським імператором Олексієм Комнин в дар Володимиру Мономаху. Тут також зберігалася ікона Донський Богоматері, на яку російські воїни і Дмитро Донський молилися перед Куликовської битвою. Пізніше вона була перевезена в Донський монастир.