Бутусов: Про Стокгольмський арбітраж, або Чому Тимошенко потрапила до в'язниці
У цих умовах ні прем'єр-міністр Тимошенко ні глава "Нафтогазу" Дубина сильних переговорних позицій не мали. Чи були в уряду тоді можливості щось змінити? Так, теоретично були. Росія і Європа залежали від нашого транзиту.
Але практично, щоб боротися з Путіним, треба було не балансувати, а бути готовими йти на розрив. Треба було йти на конфлікт з РФ, треба було ризикувати, а не грати "договірняк". І для цього була необхідна єдина позиція влади. А її не було.
Але договору були невигідні і посилювали залежність України від РФ. І це факт. І уряд також взяло на себе політичну відповідальність за це рішення. І про це не можна забувати, і не варто замовчувати. Це не була сила - це була слабкість. І відповідальність Тимошенко в цьому велика є. Замість боротьби вона обрала компроміс, небезпечний компроміс, стала учасницею російської гри. На жаль, це факт.
Йти на конфлікт з Путіним тоді і Ющенко і Тимошенко злякалися.
З іншого боку, Тимошенко потрапила в тюрму не за газові угоди, а тому що була опонентом Януковича. А Ющенко отримав спокійне життя, тому що підігравав владі.
Не можна забувати сумні політичні уроки. І не можна забувати, що залежність України від РФ посилювалася завдяки боязні рішучих демаршів політичних лідерів, які в результаті поступалися тиску Кремля, і відсутності єдності політичної еліти у зовнішньополітичних питаннях.