Чим так привабливо ІП для перекладача-фрілансера і чому для замовника вигідніше працювати з ІП - про це і дещо інше ...
Всебічне і всепоглинаюче розвиток інтернету зробило віддалену роботу реальним способом заробітку для великого числа фахівців. За допомогою світової мережі заробляють собі на прожиток програмісти, копірайтери, журналісти і, не в останню чергу, перекладачі. Основний плюс подібного виду праці полягає в тому, що віддалену роботу, прошу вибачення за каламбур, можна виконувати віддалено, тобто не сидячи по 12 годин в задушливому офісі зі злими і нечуйними босами / колегами, не витрачаючи 3 - 4 години свого вільного часу на знаходження в цих чудових автодорожніх пробках, якими славляться всі без винятку більш-менш великі міста нашої Вітчизни. За допомогою інтернету можна оперативно здійснити обмін наявних знань і / або навичок на матеріальну винагороду за виконану роботу. Вже склалося таке поняття, як фріланс. Фрілансер, від англійського freelancer - це вільний копейщик, вільний найманець, людина, що надає послуги без довгострокового контракту з роботодавцем і працює позаштатно (і, як правило, віддалено).
Держава таких ось працівників не дуже любить, адже велика частина фрілансерів не платить податки і внески до пенсійного фонду. У них відсутній запис в трудовій книжці, фрілансери залишаться без пенсії, яку держава забезпечує всім працівниками з відповідними записами. Але цю ситуацію можна вирішити, зареєструвавши ВП. Реєстрація ІП - це легальна заробітна плата (з можливістю отримання кредиту в банку), запис в трудовій книжці і відрахування в пенсійний фонд. Легалізація трудової діяльності відкриває нові горизонти для віддаленої роботи і знижує можливість виникнення неприємних ситуацій з податковими органами.
ІП є більш бажаним підрядником для замовників, тим самим ви отримуєте відчутний конкурентну перевагу. Чому серйозні замовники схильні до роботи з ІП? Виключно через зручності російських ділових взаємовідносин (природно з урахуванням того, що конкуруючі перекладачі однаково добре готові впоратися з поставленим завданням). На території Російської Федерації з боку замовників (в тому числі і бюро перекладів) допускаються 3 види розрахунків:
а) готівку з "чорної каси",
б) укладення договору з фізичною особою,
в) укладення договору з індивідуальним підприємцем.
Розглянемо перераховані вище пункти з точки зору інтересів платника.
Наприклад, перекладач готовий зробити 10 сторінок тексту за 6 000 рублів (кінцеве винагороду перекладача).
Для одержувача послуги витрати виявляться вище!
При виплаті винагороди з «чорної каси» йому, можливо, доведеться витратити певну кількість грошей (7 - 10%) на посередників при переказі коштів в готівковий обіг. До того ж не можна забувати, що подібні дії є незаконними і тягнуть за собою відповідну відповідальність.
При укладанні договору з фізичною особою замовник платить за фізичну особу 13% прибутковий податок, його витрати на роботу таким чином зростають на суму ПДФО і складають 6 897 рублів. Після цього бухгалтерія нараховує платежі до страхових фондів (ФСС і ФОМС), а також в пенсійний фонд за сумарною ставкою 30% - ще 2 069 рублів. Виходить, що замовник безповоротно перераховує в бюджету 2 966 рублів, замовлення встає йому в 8 966 рублів - на 49% більше встановленого рівня оплати праці перекладача.
При роботі з індивідуальним підприємцем, які працюють за спрощеною схемою оподаткування, замовнику не потрібно перераховувати в бюджет додаткових податків, так як всі податкові аспекти угоди лежать на плечах індивідуального підприємця (див. Ст. 346.11 та ст. 346.12 НК РФ).
Але ніхто не прагне ущемити інтереси самого перекладача-підприємця - його податок становитиме 6% від отриманої суми. При такому підході офіційний платіж становитиме приблизно 6 400 рублів, що дозволить замовнику заощадити значні кошти (43%), тим самим роблячи перекладача-ІП більш конкурентоспроможними на тлі звичайних перекладачів, які не мають такого статусу.