Шановний Йосип Віссаріонович,
Моє ім'я Вам, мабуть, відомо. Для мене, як для письменника, саме смертним вироком є позбавлення можливості писати, а обставини склалися так, що продовжувати свою роботу я не можу, тому що ніяке творчість немислимо, якщо доводиться працювати в атмосфері систематичної, з кожним роком дедалі більшій, цькування.
Нехай щодо Шекспіра товариші робочі перебрали міру, але у всякому разі про ту ж п'єсу М. Горький писав, що вважає її «високоцінною і літературно і суспільно» і що «героїчний тон п'єси і героїчний її сюжет як не можна більш корисні для наших днів» . П'єса була прийнята театром до постановки, була дозволена Главреперткома, а потім ... Показана робочому глядачеві, який дав їй таку оцінку? Ні: потім п'єса, вже наполовину срепетірованная театром, вже оголошена на афішах - була заборонена за наполяганням Ленінградського облитий.
У радянському кодексі наступним етапом після смертного вироку є виселення злочинця за межі країни. Якщо я дійсно злочинець і заслуговую кари, то все ж, думаю, не такий тяжкої, як літературна смерть, і тому я прошу замінити цей вирок висилкою за межі СРСР - з правом для моєї дружини супроводжувати мене. Якщо ж я не злочинець, я прошу дозволити мені разом з дружиною, тимчасово, хоча б на один рік, виїхати за кордон - з тим, щоб я міг повернутися назад, як тільки у нас стане можливо служити в літературі великим ідеям без прислуговування маленьким людям , як тільки у нас хоч почасти зміниться погляд на роль художника слова. А це час, я впевнений, вже близько, тому що слідом за успішним створенням матеріальної бази неминуче постане питання про створення надбудови - мистецтва і літератури, які дійсно були б гідні революції.
Я знаю: мені дуже нелегко буде і за кордоном, тому що бути там в реакційному таборі я не можу - про це досить переконливо говорить моє минуле (приналежність до РСДРП (б) в царські часи, тоді ж в'язниця, дворазова висилка, залучення до суду під час війни за антимілітаристську повість). Я знаю, що якщо тут в силу мого звичаю писати по совісті, а не за командою - мене оголосили правим, то там рано чи пізно з тієї ж причини мене, ймовірно, оголосять більшовиком. Але навіть при найважчих умовах там я не буду засуджений до мовчання, там я буду в змозі писати і друкуватись - хоча б навіть і не по-російськи. Якщо обставинами я приведений до неможливості (сподіваюся, тимчасової) бути російським письменником, може бути мені вдасться, як це вдалося поляку Джозефу Конраду, стати на час письменником англійським, тим більше що по-російськи про Англію я вже писав (сатирична повість «Остров'яни» і ін.), а писати по-англійськи мені трохи важче, ніж російською. Ілля Еренбург, залишаючись радянським письменником, давно працює головним чином для європейської літератури - для переказів на іноземні мови: чому ж то, що дозволено Еренбургу, не може бути дозволено і мені? І заодно згадаю тут ще інше ім'я: Б. Пільняка. Як і я, амплуа біса він поділяв зі мною в повній мірі, він був головною мішенню для критики, і для відпочинку від цього цькування йому дозволена поїздка за кордон; чому ж то, що дозволено Пильняку, не може бути дозволено і мені?
Своє прохання про виїзд за кордон я міг би засновувати і на мотивах більш звичайних, хоча і не менш серйозних: щоб позбутися від давньої хронічної хвороби (коліт) - мені треба лікуватися за кордоном; щоб довести до сцени дві моїх п'єси, переведених на англійську та італійську мови (п'єси «Блоха» і «Товариство почесних дзвонарів», вже ставилися в радянських театрах), мені знову-таки потрібно самому бути за кордоном; передбачувана постановка цих п'єс, до того ж, дасть мені можливість не обтяжуючи і Наркомфин проханням про видачу мені валюти. Всі ці мотиви - у наявності: але я не хочу приховувати, що основною причиною мого прохання про дозвіл мені разом з дружиною виїхати за кордон - є безвихідне становище моє, як письменника, тут, смертний вирок, винесений мені, як письменнику, тут.
Виняткова увага, яке зустрічали з Вашого боку інші зверталися до Вас письменники дозволяє мені сподіватися, що і моє прохання буде уважена.
Page created in 0.0136501789093 sec.