- Головна футбол
- Ліга чемпіонів
- Ліга Європи
- чемпіонат Росії
- Чемпіонат Англії
- Чемпіонат Іспанії
- Чемпіонат Німеччини
- Чемпіонат Італії
- Чемпіонат Франції
- MLS
- Чемпіонат Казахстану
- Чемпіонат Білорусі
- Чемпіонат України
- ЧС. Кваліфікація. Європа
- чемпіонат світу
- Кубок Конфедерацій
- євро
- Трансфери
- Національні турніри
- міжнародні турніри
- Головна теніс
- Календар ATP
- Рейтинг АТР
- Календар WTA
- Рейтинг WTA
- Australian Open
- Ролан Гаррос
- Вімблдон
- US Open
- Кубок Девіса
- Кубок Федерації
- Головна баскетбол
- НБА
- Єдина ліга ВТБ
- Євроліга
- Єврокубок
- Євробаскет
- Євробаскет. Жінки (ж)
- Кубок світу
- Кубок світу (ж)
- Головна велоспорт
- Календар / Результати
- Тур де Франс
- Джиро д'Італія
- Вуельта
- чемпіонат світу
- Головна легка атлетика
- Діамантова ліга
- чемпіонат світу
- Чемпіонат світу в приміщенні
- чемпіонат Європи
- Чемпіонат Європи в приміщенні
- Головна волейбол
- Ligue A
- Ліга чемпіонів
- Світова ліга
- чемпіонат Європи
- ЧС. чоловіки
- Головна біатлон
- Календар / Результати
- Загальний залік (чоловіки)
- Загальний залік (жінки)
- чемпіонат світу
74-річний боксер помер вночі в лікарні Фінікса. За день до смерті його перевели у відділення інтенсивної терапії, підключили до апарату штучного дихання, але не врятували.
Нижче - все найважливіше, що потрібно знати про одного з найбільших спортсменів в історії.
Кассіус Клей народився в багатої чорної сім'ї: батько був затребуваним художником, мати - покоївкою. Дитину назвали на честь білого аболіціоніст (прихильника скасування рабства) XIX століття.
Спочатку Клей насилу сприймав техніку пересувань, а його удари були сильними, але зовсім не технічними. Кассіус відточив джеб, але інших козирів у нього не знаходилося. На щастя, він сам це розумів, тому, по-перше, замикався в залі і тренувався до протертих рукавичок, а по-друге, просив брата жбурляти в нього каміння щосили. Згодом Клей навчився ухилятися від каменів і зробив швидкісні переміщення основною тактикою. «Я ненавидів кожну хвилину тренувань, але я сказав собі:« Не здавайся. Потерпи трохи зараз - проживеш всю решту життя, як чемпіон ».
У 1959-му Кассіус виграв «Золоту рукавичку» - аматорський турнір показували по телевізору, і хлопець цим страшно пишався. Тріумф дозволив відібратися в олімпійську збірну США. У Римі 18-річний Клей без праці всіх відлупцював, але потім приїхав на батьківщину і зрозумів, що там його як і раніше вважають людиною другого сорту. «Я повернувся назад в Луїсвілл з блискучою золотою медаллю. Зайшов в закусочну «тільки для білих». Думав, поставлю їх на місце. Я сів за столик і хотів чогось замовити. Олімпійський чемпіон, золота медаль! А мені кажуть: «ніггер не подав». Я кажу: «Все в порядку, я не жебрак». Але мене все одно вигнали на вулицю. Тоді я пішов на берег, на річку Огайо, і викинув свою золоту медаль в воду », - написав Кассіус в автобіографії.
Після невдалого походу в закусочну боксер конкретно психанув. «Кассіус Клей - ім'я раба. Я не хочу бути рабом і відмовляюся від свого імені. Тепер мене звуть Мохаммед Алі », - оголосив американець.
Перетворившись в Алі, Клей став скандальним, і до нього повалили спонсори. Одинадцять мільйонерів переконали молодого спортсмена, що пора переходити до професіоналів - для цього Мохаммеду найняли тренера Анжело Данді.
У 22 роки Алі побив здорованя Сонні Лістона - той послався на травму плеча і не піднявся після гонгу на сьомий раунд. Важливо, що Сонні вважався фаворитом, а виявився натуральної щуром: намазав рукавички сіллю, яка роз'їдала очі Алі. Кассіус майже нічого не бачив, але все одно отмутузіл опонента. Під час реваншу, який трапився через 15 місяців, Лістон ліг в першому раунді, провалявся 17 секунд, встав, але рефері вже підняв руку Мохаммеда.
За першу перемогу над Лістоном Алі отримав 630 тисяч доларів. Через 50 років він продав рукавички, в яких провів той бій, і виручив 836 тисяч доларів.
У Алі була геніальна стратегія. Спочатку він переміщався навколо жертви, зрідка поколачивая її довгими ударами, а потім, коли суперник втомлювався, обрушував на нього всю міць 100-кілограмового тіла. Серії складалися з 15-20 ударів і завершувалися нокаутами. Самого Мохаммеда ніхто так і не вирубав, але два останні бої в кар'єрі він програв. Статистика на професійному рингу виглядає так: 61 бій, 56 перемог, 37 перемог нокаутом, 5 поразок.
Незабаром правила змінилися: американцям були потрібні солдати, тому влада пом'якшила умови. На черговому тесті Алі знову набрав 78 балів, але цього було вже досить. Природно, Мохаммед нікуди не поїхав - через це йому світили п'ять років в'язниці і 10 тисяч доларів штрафу. Його позбавили титулу чемпіона світу, штати по черзі забрали ліцензії для проведення боїв, а під кінець у Алі анулювали паспорт. Боксер не здався: їздив по країні, пропагував пацифізм в університетах (сумарно - 200 навчальних закладів) і три з половиною роки подавав апеляції, щоб повернутися в спорт. Одну з них задовольнили, коли Мохаммед пояснив, що віра не дозволяє йому брати участь у війні. У 1971 році Алі повністю відновили в цивільних правах.
У 1978 році Алі приїжджав в СРСР і залишився в захваті. Витяг з «Комсомольської правди» того часу: «Я перебуваю під величезним враженням від зустрічі з Брежнєвим. Мені важко знайти слова ... Я простий американський боксер, але мені була надана висока честь бути прийнятим паном Брежнєвим. Я звик чути, що росіяни завжди загрожують американцям, але я переконався, що це не так. Брежнєв - гарячий прихильник світу. Я це зрозумів, розмовляючи з ним 35 хвилин. Він подарував мені книгу «Мала земля». Це найдорожчий подарунок за моє життя ».
І ще одна цитата про Радянський Союз: «Найбільше на мене справив враження той факт, що в СРСР проживають представники багатьох рас і багатьох національностей. Кожен може сповідувати ту релігію, яка йому подобається, без будь-яких обмежень. Я питав про це у людей, відвідуючи мечеті в Ташкенті і Самарканді. Мої питання про те, чи існують обмеження, викликали подив у віруючих. Коли я сходив з трапа літака в Москві, очікував побачити солдатів з автоматами ... Так у нас формують уявлення про Радянський Союз. За десять днів я не побачив жодного рушниці, жодного пістолета ».
Через два роки після візиту Алі в СРСР радянські війська були направлені до Афганістану. Клей активно закликав бойкотувати московську Олімпіаду, але пізніше покаявся і навіть вибачився.
На початку вісімдесятих Алі захворів Паркінсоном і не міг змиритися з тим, що більше не буде боксувати. «Коли 45-річний Джордж Формен повернув собі титул, це здорово зачепило мене за живе. Теж захотілося повернутися. Але потім настав ранок - пора було виходити на пробіжку. Я ліг назад в ліжко і сказав: «Гаразд, все одно я самий великий».
Поки Мохаммеда слухалися руки, він носив з собою коробок сірників. «Коли моє серце ковзає до гріха, я запалюю сірник, підношу до долоні і кажу собі:« Алі, ти не можеш винести це тепло. Як ти винесеш нестерпний жар пекла? ».
Кассіус Клей писав вірші - російською їх перекладав Йосип Бродський, а один з віршів (любовне, довжиною в один рядок) було продано з аукціону за 500 доларів. У 1963 році 21-річний Клей записав цілий альбом на Columbia Records - пластинка складалася з надиктованих віршів, в яких боксер принижував суперників і вихваляв себе.
Єдиний, хто вважав себе крутіше Мохаммеда, - Флойд Мейвезер. Але і він вибухнув зворушливим листом після смерті генія: «Не було і дня, коли я б не думав про тебе, коли займався в спортзалі. Твоя харизма і твої вміння - по ним буду сумувати і я, і весь світ. Ти той, хто надихнув мене пройти шлях боксера. Словами не описати, якою прекрасною людиною ти був. Спасибі тобі за все, що ти зробив для світу спорту ».
Інші тексти Павла Городницького: