Чи не перша і не остання буква, через яку велися запеклі суперечки. Колись наша абетка налічувала 43 літери. Зараз їх 33. Ми привели всі приклади змін в російській алфавіті.
Петровська реформа 1708 р
Крім того, скасували всі надрядкові знаки, так звані титли. І ввели більш суворе, просте написання букв замість колишньої пишноти. Ломоносов про це відгукнувся так: «При Петрові Великому не самі бояри і боярині, але і букви скинули з себе широкі шуби і вбралися в літні одягу».
Петровська реформа 1710 р
Під тиском духовенства цар-тесля повернув все усунутий реформою 1708 р літери, крім 3:
Ввели: Той же Ломоносов, незважаючи на схиляння перед фігурою Петра, букву «Е» люто ненавидів і навіть не включив в свою абетку. «Знову вигадане, або, скоріше, старе« Е », на іншу сторону обороченное, в російській мові не потрібно!» І наполегливо продовжував писати щось на зразок «етот» і «експеримент».
Реформа 1735 р
Зараз ми її називаємо «І короткий». Але раніше належало позначати так: «І з короткою». Справа в тому, що риска над буквою називалася «коротка». Це переклад латинського терміна «breve» - «коротка». Остаточно вона закріпилася у нас тільки в 1934 р
Реформа 1758 р
Сама безглузда. За загадкових причин знову повернули:
Як правило, використовувалася для позначення звуку «і» в грецьких словах «миро», «синод» і «іпостась». Оскільки за формою нагадує батіг з рукояткою, вираз «прописати іжицю» до сих пір іноді залишається затребуваним в плані «виписати ременя». Дожила аж до часів СРСР. Але тільки в якості позначення серії паровозів.
Реформа 1783 р
Катерина Дашкова на тому самому засіданні Академії наук попросила присутніх написати кілька слів, в тому числі «їжак» і «ялинка». Монстри на кшталт «iож'» були піддані осміянню. Результат - введена нова буква:
Реформа 1918 р
Готувалася ще в 1912 р Вважається найбільш революційною, але до Петра все ж далеко. Вигнані раз і назавжди:
Написання «фіти» дещо нагадувало особливо стурбованим темою сексу людям - недарма Ноздрьов лає Чичикова саме Фетюков. «Ять» ж прогнали з задоволенням - сама ненависна буква. Помилки на неї вважалися непрощенними.
Максим Кронгауз, доктор філологічних наук, професор, керівник Центру соціолінгвістики РАНХиГС:
- Вилучення «зайвих» букв нітрохи не збіднює мову. Мова йде про приведення графіки, тобто написання букв, до фонетики, тобто до того, як ми їх вимовляємо. Живий усну мову змінюється набагато швидше, ніж письмовий. І рано чи пізно починаються проблеми і у тих, хто в силу своїх обов'язків пише багато, і у тих, хто тільки вчиться грамоті. Так що реформи, і особливо та, що пройшла в 1917-1918 рр. були корисні. Одним з результатів останньої можна назвати успішну кампанію більшовиків з ліквідації неписьменності - нові правила виявилося простіше засвоїти тим, хто тільки-тільки «від сохи».
З іншого боку, є і такий момент: подібна реформа кілька відкидає назад вже освоїли лист людей. Вони стають почасти такими ж безграмотними, як і першокласники. Тому виникає питання: навіщо зараз необхідно затівати таку реформу? Між іншим, це стосується і горезвісної «yoфікаціі». Ясно ж, що буква факультативна. Якщо ваш трудовий колектив вирішив її використовувати - ваше право. Можна тільки вітати таку пунктуальність. Але коли влада, скажімо, губернатор Ульяновської області, намагається закріпити «Е» мало не на рівні закону - це вже перегин.
Зрештою, білоруську мову набагато більше наближений до фонетики. Чи зручно це для нас? Спробуйте прочитати будь-який текст на білоруському. Багато що відразу стане зрозумілим.
Ті виключення, ті правила, які доводиться вчити, як раз і складають культуру мови, дисциплінують нас і є традицією. Скажімо, англійці навчилися сприймати свої не дуже-то зручні традиції, наприклад відсутність змішувачів в ванних кімнатах, як щось приємне. Або, принаймні, вміють пишатися своїми особливостями. У цьому з них можна брати приклад і не скаржитися на труднощі в заучуванні «жи-ши» пиши з буквою «І» і правильного вживання літери «Е».
Валерія Каверіна, доктор філологічних наук, доцент філфаку МГУ:
- Лист - для мови явище зовнішнє, умовне позначення мовних фактів, їх «одяг». Тому зміна графіки, орфографії, пунктуації швидше відображає еволюцію мовної системи, а не навпаки. Наприклад, усунутий Петровської реформою 1708-1710 рр. літери не позначали особливих звуків російської мови, а тому були не потрібні. Однак не завжди рішення про вилучення графічних знаків справджується. Так, скасування Петром надрядкових символів, в переважній більшості непотрібних, привела до зникнення значка «коротка» над буквою «Ї», що, безумовно, збіднив російський алфавіт: такі словоформи, як «мої» - «мій», «помиї» - « помий »,« воїна »-« війна », перестали відрізнятися на листі.
Поява нових букв, викликане необхідністю позначити виникли в мові фонетичні позиції, очевидно, є виправданим і збагачує графіком. Це справедливо по відношенню до букви «Е», а потім і букви «Е».