Точність, ясність мови
точність слововживання
Точність і ясність мови взаємопов'язані. Однак про точність висловлювання повинен піклуватися говорить (пише), а ясність оцінює слухач (читач).
Ми наділяємо свої думки в слова. Щоб мова була точною, слова слід вживати в повній відповідності з тими значеннями, які за ними закріплені в мові. Л.Н. Толстой жартома зауважив: «Якби я був цар, я б видав закон, що письменник, який буде вживати слово, значення якого він не може пояснити, позбавляється права писати і отримує 100 ударів різками» 15.
1. Що піднявся вітерець давав знати, що вже трохи залишалося часу до світанку.
2. Зашуміли запорожці і разом
відчули свої сили.
3. .Посмеялісь над православною
1. зірвався вітерець давав знати, що вже трохи залишалося часу
2. Зашуміли запорожці і разом відчули свої сили.
3. .Поглумілісь над православною
Недбале ставлення до вибору слів в нашій повсякденній мові стає причиною прикрих лексичних помилок, наприклад: Прийшла весна, у куниць скоро з'явиться спадок (мається на увазі потомство); Я вирішив стати офіцером, тому що хочу продовжити сімейну династію (замість: традицію).
- Запитай його, взялон у Есіпакі халяви?
Підпоручик знову переконався в свою недосвідченість і малодушності, тому що з якогось сором'язливого і делікатного почуття не міг вимовити даний словоукрал.
Неправильний вибір слова може стати причиною анахронізму - порушення хронологічної точності при вживанні слів, пов'язаних з певною історичною епохою. Наприклад: Б стародавньому Римі незадоволені законами плебеї устраівалімітінгі (слово мітинг з'явилося значно пізніше, причому в Англії).
Стилістична оценкадіалектізмов, жаргонізмів
Наша мова схильна до різноманітних впливів, зокрема зубожіння. засмічення. Псують нашу мову різні «бур'яни». Це можуть бути діалектні слова, жаргонізми і вульгаризми, невиправдані запозичення. Всі вони вимагають об'єктивної стилістичної оцінки як в книжкових текстах, так і в розмовній мові.
окічной, важливою. Де я, там завжди охайний, молодець. Де я, там
бувало сугатно. А зараз? Вже я завжди багатолюдно. А зараз?
Про коли, коли закрию кулі свої Про коли, коли закрию очі свої
Жаргонна лексика позначає поняття, які в загальнонародному мові вже мають найменування. Жаргон - різновид розмовної мови, яка використовується певним колом носіїв мови, об'єднаних спільністю інтересів, занять, становищем у суспільстві. У сучасній російській мові виділяють молодіжний жаргон, чи сленг (від англ. Slang - слова і вирази, які вживаються людьми певних професій або вікових груп). З сленгу в розмовну мову прийшло безліч слів і виразів: шпаргалка, зубрити, хвіст (академічна заборгованість), плавати (погано відповідати на іспиті), вудка (задовільна оцінка) і т.п.
Поява багатьох жаргонізмів пов'язано з прагненням молоді яскравіше, емоційніше висловити своє ставлення до предмету, явищу. Звідси такі оціночні слова: потрясно, обладнаний, кльовий, іржати, балдеть, кайф, ішачити, орати, засмагати і т.п. Всі вони поширені тільки в усному мовленні і нерідко відсутні в словниках.
Яка ж оцінка жаргонізмів? Звичайно, той, хто вчився російській мові у А.С. Пушкіна, М.Ю. Лермонтова, Л.Н. Толстого, не стане захоплюватися жаргоном. До того ж жаргонізми незрозумілі людям непосвяченим, а це створює грунт для непорозумінь. Однак в усному мовленні молоді жаргонізми незламні, вони надають їй жвавість, часом - іронічне забарвлення. Але сфера їх використання вузька: це усне мовлення, причому стилістично знижена, нелитературная.
Стилістична оценказаімствованних слів
Російська мова завжди був відкритий для поповнення лексики з іншомовних джерел. Запозичення з давніх мов (грецької, латинської), тюркізми, галліцизми, слова голландського, німецького, англійського походження, полонізми, українізми і інші освоювалися російською мовою в різні історичні епохи, не завдаючи шкоди його національної самобутності, а лише збагачуючи його і розширюючи його межі . Однак занадто великий приплив іншомовних слів в нашу мову в певні періоди викликав тривогу у діячів російської культури.
В кінці 80-х - 90-ті роки особливо сильно збільшився приплив іноземних слів в російську мову в зв'язку зі змінами в сфері політичного життя, економіки, культури, ідеології.
Небувалу експансію іншомовної лексики ми спостерігаємо в усіх областях. Вона зайняла провідні позиції в політичному житті країни, звикають до нових понять: президент, парламент, інавгурація, спікер, імпічмент, електорат, департамент, муніципалітет, легітимний, консенсус і т.п .; іншомовні терміни стали пануючими в самих передових галузях науки і техніки. комп'ютер, дисплей, файл, драйвер, модем, моніторинг, плейер, пейджер, факс, а також в фінансово-комерційної діяльності. аудитор, бартер, брокер, бізнес, дилер, інвестиція, конверсія, спонсор, траст, холдинг і т. п. У культурну сферу вторгаються слова: бестселери, вестерни, трилери, хіти, шоумени, дайджести та т. п. Побутова мова жваво приймає нові реалії з їх неросійськими назвами - спікері, Твікс, гамбургер, чізбургер, спрайт, кока, маркетинг, супермаркет, шопінг і ін. Навіть просторіччя і жаргони поповнюють свій лексичний запас американізм, найчастіше перекрученими, спотвореними - герла, шопнік, фейс, шузи , бакси, гріни, тин (скорочена тінейджер). Погоня за новим, «красивим», звучним, а іноді і незрозумілим для непосвячених назвою призводить до того, що селянин-одноосібник хоче бути тільки фермером, бандит-вимагач називається не інакше, як рекетир (можна ще голосніше - рекетмен), а вбивця - кілер.
Словники іншомовних слів не встигають освоїти нові запозичення, тому читач, який не володіє англійською, нерідко виявляється безпорадним, зустрічаючи незрозумілі слова в газетах, журналах, які рясніють іншомовними термінами: ексклюзивний (винятковий), прес-реліз (спеціальний бюлетень для працівників засобів масової інформації, що випускається урядовою установою), консенсус (лат. згода).
Спостерігаючи все сумні наслідки «тотальної американізації» нашої мови, важко зберігати об'єктивність в розгорнулася полеміці про доцільність іншомовних запозичень в сучасній російській мові. І все ж можна почути на захист неросійських слів. закрепляющихся в спілкуванні.
В наше життя в останні роки входять нові явища, а з ними нові слова. Подібні процеси збагачення лексики за рахунок запозичень відбуваються у всіх сучасних мовах. У наш час потік нових ідей, речей, інформації, технологій вимагає швидкого називання предметів і явищ, змушує залучати до мову вже наявні іноземні назви, а не очікувати створення самобутніх слів на російському грунті. Науково-технічна, військова, фінансова, банківська, спортивна лексика в усьому світі прагне до інтернаціоналізації. Тяга до науково-технічному прогресу, до цивілізації знаходить відображення в мові. Частково відбувається вирівнювання словника російської мови за міжнародним стандартом. Наскільки це змінить вигляд російської мови. збагатить його або «зіпсує», покаже час.
І все ж не слід захоплюватися іноземними словами, адже багато нові запозичення незрозумілі, тому треба говорити простіше, чистою російською мовою.
Точність словозміни і формоутворення
Точність і ясність мови іноді вимагає від нас чіткості у вживанні форм роду, відмінка іменників. Спробуйте здогадатися, хто - чоловік чи жінка - говорить про себе: «Сирота я, сирота нещасна!» Кожен подумає: звичайно жінка! Дійсно, для сучасної мови стало нормою узгодження за змістом з іменниками спільного роду (вони в рівній мірі застосовні до чоловіків і жінок - нечупара, ласун, кокетка, розумниця). Але у письменників минулого можна зустріти інше узгодження: Приїжджай, милий дідусь, пожалій ти мене, сироту нещасну (Ч. «Ванька»),
Тепер ми говоримо: Він жахливий ласун; Цей хлопчик такий нечупара.
Однак бувають випадки, коли неправильне вживання форм прикметників, що погоджуються з іменниками спільного роду. вносить неясність. Наприклад: Він стояв вражений. але скоро перейнявся співчуттям клежавшемуперед німмалютке. Але дівчина взяла на руки дитину і, назвавмалишку преміленькая, забрала. Про хлопчика або дівчинку йдеться?
Уточнити значення деяких іменників можуть відмінкові закінчення. Так, у формі називного відмінка множини хліба означають злаки на корені, а хліби - випечені з борошна вироби. Тому не можна визнати вірною таку фразу: Господиня виймала з печі хліба. Не слід плутати закінчення в таких іменників. мехі (ковальські) - меха (вироблені шкури); образи (літературно-художні) - образа (ікони); ордени (лицарські та чернечі суспільства) - ордена (відзнаки); пояси (географічні) - пояса (частини одягу); пропускі (недогляди) - пропуска (документи); соболі (тварини) - соболя (хутра); тормози (перешкоди) - тормоза (прилади); квіти (рослини) - цвета (забарвлення); юнкери (до 1945 р в Німеччині так називали великих землевласників) - юнкера (курсанти у військових училищах царської Росії).
Не слід забувати і про смислових відмінності деяких граматичних форм прикметників.
Часто повна форма прикметників вказує на постійний ознака предмета, а коротка - на тимчасовий. Пор. він хворий - він хворий, вона така добра - будьте ласкаві, руху його спокійні - обличчя його спокійно.
В інших випадках повна форма прикметників позначає абсолютний ознака, не пов'язаний з конкретною обстановкою. а коротка - відносний ознака стосовно певної ситуації: стеля низька (ознака взагалі) - стеля низький (для високих меблів). Пор. також: черевики малі, чоботи великі, прохід вузький.
Особливу точність слід дотримуватися при вживанні займенників. Їх здатність заміщати попередні слова може стати причиною неясності висловлювання. Наприклад, як зрозуміти фразу про любов до тварин? - Саша знав, що, якщо після триденного утримання собак в спеціальному місці за ними не прийдуть власники, вони будуть знищені (власники або собаки?). Ще приклад: Незнайомець попросив Сашу відвести собаку ксебе (до Саші або до незнайомця?). Подібне вживання займенників нерідко породжує двозначність і недоречний комізм: Педагогів хвилює вільний час підлітка і какегоубіть.
Неприпустимо вживання займенників при відсутності в попередньому тексті іменників, які заміщаються: Цей герой не сходив зі сцени на екранах телевізорів чотирнадцять вечорів, а потім отснятихпо німвосемнадцаті фільмів серіалу.
Грубою помилкою є неправильний вибір граматичної форми займенника: Виросло покоління, длякоторихвойна - історія (слід було: для якого, тобто покоління).
При вживанні дієслова може виникнути неясність через можливість двоякого тлумачення форм на -ся, наприклад; Сюдасобіраютсядеті, що заблукали на вулицях (самі збираються або їх збирають?). Нерозрізнення суб'єктно-об'єктних відносин в таких випадках може створити недоречний комізм висловлювання: Пташенята, викармліваютсянасекомимі; На допомогу мисливцеві в санівпрягаетсясобака.
Ясність синтаксичних конструкцій
Точність і ясність мови обумовлені правильністю граматичних конструкцій, побудовою словосполучень і пропозицій.
Можливість по-різному об'єднати слова в словосполучення породжує двозначність: Учителю доводилося багато пояснювати (пояснював учитель або йому самому хтось пояснював?).
Причиною неясності висловлювання може стати неправильний порядок слів у реченні: 1. Просторі лоджії обрамляють екрани з армованого скла. 2. Сім діючих платформ обслуговують кілька сотень людей. У подібних пропозиціях підмет не відрізняється за формою від прямого доповнення і тому неясно, що (або хто) є суб'єктом дії. Приклад подібної плутанини - Сонце закрило хмара.
Звичайно, такі пропозиції можна виправити, якщо вони вжиті в письмовій мові; досить змінити порядок слів: 1. Екрани з армованого скла обрамляють просторі лоджії. 2. Кілька сотень людей обслуговують сім діючих платформ. І звичайно ж: Облакозакрилосолнце. Але якщо ви почуєте фразу з невірним порядком слів, то, можливо, і неправильно її істолкуете. На цьому і побудована жарт А.П. Чехова: Бажаю вам всіляких бід, печалей і напастей уникнути.
Двозначність може виникнути і в складнопідрядних реченнях з підрядними означальними типу: Ілюстрації до розповідей, які були надіслані на конкурс, виконані майстерно (на конкурс були надіслані ілюстрації або розповіді?). У цих випадках підрядні речення рекомендується замінювати причетними оборотами: Надіслані до розповідей ілюстрації. Або: Ілюстрації до надісланих розповідей.
Поділіться з Вашими друзями: