Запальні захворювання слизової оболонки порожнини носа називаються риніти. Вони супроводжуються виділеннями з носа різної кількості слизу і порушенням носового дихання. Це відповідна реакція слизової оболонки порожнини носа на вплив різних несприятливих факторів зовнішнього і внутрішнього середовища організму, які перевершують захисні здатності слизової оболонки і викликають її запальний стан.
Риніт є найпоширенішим захворюванням на землі. Ринітом хворіють усі вікові групи населення. У дошкільному віці діти хворіють на вірусну інфекцію верхніх дихальних шляхів 6-12 разів на рік, дорослі - 2-3 рази. Кількість днів, протягом яких людина хворіє на вірусні респіраторні захворювання протягом життя, дорівнює 1-2 років.
Риніт може бути інфекційного і неінфекційного походження, причому інфекційна причина розвитку нежиті домінує серед інших чинників. Нежить - постійний симптом при грипі та гострих респіраторних вірусних інфекціях. Для багатьох широко поширених інфекційних захворюваннях гостре запалення слизової оболонки носа є одним з провідних симптомів початку захворювання.
На поширеність риніту впливають численні фактори: вік і стать, клімато-географічні умови, стан місцевого і загального імунітету, стан навколишнього середовища, включаючи рівень забрудненості повітря промисловими відходами, внутріжіліщной і зовнішнє аллергенное оточення.
Гострий риніт починається раптово. У перебігу гострого риніту розрізняють три стадії, що відрізняються за своїми клінічними проявами.
Перша стадія гострого риніту - суха стадія подразнення слизової оболонки. У цій стадії хворий відзначає відчуття лоскотання, дряпання, печіння, підсилюється на вдиху. Потік вдихуваного повітря, проходячи через порожнину носа викликає подразнення слизової оболонки. Виділень з носа на цій стадії немає. Стан подразнення слизової оболонки триває кілька годин і супроводжується наростаючим погіршенням загального стану, відчуттям важкості в голові, що переходить в головний біль в області чола і скронь, лоскотання, підвищенням температури тіла до субфебрильних цифр.
Друга стадія гострого риніту - стадія серозних виділень - характеризується появою рясних серозних виділень. Виділення з порожнини носа абсолютно прозоре, нагадує водянисту рідину, що містить у високих концентраціях кухонну сіль, аміак, біологічно активні речовини. У зв'язку з цим виділяється секрет подразнює, викликаючи утворення хворобливих тріщин біля входу в ніс. Одночасно наростають гіперемія слизової оболонки, набряк, що ведуть до утруднення носового дихання.
У цій стадії різко набухають носові раковини, які звужують просвіт загального носового ходу, а іноді повністю його блокують. Зіткнення носових раковин з перегородкою носа викликає подразнення слизової оболонки носа, яке проявляється щекотанием, чханням, рясним сльозотечею. Також відзначаються зміни з боку всього організму, які проявляються відсутністю апетиту, зниженням працездатності, млявістю, неуважністю, шумом у вухах, головним болем, зниженням пам'яті, що відзначається і в тих випадках, коли немає температурної реакції.
Третя стадія гострого рініта- стадія слизисто-гнійних виділень - характеризується, в першу чергу зміною характеру виділень з порожнини носа. Внаслідок додавання в носовій секрет муцину, слущить епітеліальних клітин, лейкоцитів воно стає мутним, потім жовтуватим і нарешті набуває слизисто-гнійний характер. З появою слизово-гнійних виділень загальний стан хворих поліпшується. Зменшуються головний біль, кількість виділяється секрету, закладеність носа. Поступово поліпшується носове дихання, зникають неприємні відчуття в носі, які супроводжувалися чханням і сльозотечею.
При риноскопії відзначається зниження інтенсивності гіперемії слизової оболонки, носові раковини зменшуються в розмірах. У загальних носових ходах визначається в'язке слизисто гнійні виділення, яке відходить на превелику силу. Пацієнт відзначає поперемінне закладання тієї чи іншої половини носа, особливо турбують в нічний час, коли обструкція просвіту наголошується в тій половині носа, яка в горизонтальному положенні знаходиться знизу.
Поступово носове дихання стає з кожним днем вільніше, зменшується кількість слизисто-гнійних виділень і нарешті зникає повністю. Загальна тривалість гострого нежитю дорівнює 8-12 дням. Однак вона може змінюватися в ту або іншу сторону з різних причин. У разі нормального стану місцевого та загального імунітету запальний процес не проходить всі стадії розвитку, а може протікати прискорено, нежить припиняється через 2-3 дня. Затяжний характер риніту (2-3 тижні і більше) може спостерігатися у ослаблених осіб, при наявності хронічних вогнищ інфекції у верхніх дихальних шляхах, вроджених і набутих аномаліях перегородки носа і носових раковин, з недостатністю імунної системи. У таких хворих зазвичай провідною є скарга на утруднене носове дихання, убоге відокремлюване слизового характеру або з невеликою домішкою гною. При риноскопії відзначається незначна гіперемія слизової оболонки носа, набряклість носових раковин, що викликає обструкцію просвіту носа.
Запальний процес у дітей, почавшись в слизовій оболонці носа, поширюється часто в носоглотку, гортань, трахею, бронхи, легені, може ускладнитися бронхопневмонією, яка важко протікає у недоношених дітей і дітей з малою вагою тіла.
Лікування гострого риніту
Загальні принципи лікування гострого риніту засновані на прагненні полегшити страждання хворого. Застосовуються засоби, що зменшують головний біль, народні засоби, спрямовані на зігрівання організму, створення спокою.
З місцевих засобів перш за все необхідно призначити судинозвужувальні краплі (спрей) в ніс (отривин, нафтизин, називин і ін.). Вибір конкретного препарату не має принципового значення. Курс лікування не рекомендується продовжувати більше 7-10 днів, так як може розвинутися медикаментозний риніт. Тривале, надмірне застосування судинозвужувальних препаратів може призвести до побічних реакцій, таким як занепокоєння, збудження, порушення сну, тахікардія, стенокардія, артеріальна гіпертензія, головний біль, тому препарати цієї групи не слід призначати при ішемічній хворобі серця, глаукомі, цукровому діабеті.
Важливо правильно закапувати краплі. Необхідно прагнути, щоб вливати розчин потрапляв в середній носовий хід, скорочував його слизову оболонку, забезпечуючи вільне носове дихання і дренування навколоносових пазух.Обеспеченіе вільного носового дихання при вираженій картині гострого риніту набагато полегшує страждання хворого. При відсутності судинозвужувальних засобів можна провести промивання порожнини носа фізіологічним розчином NaCl .Це дасть можливість очистити порожнину носа і трохи поліпшити носове дихання. Порожнина носа промивається з гумової груші ( «Долфін») або шприца. Подібні промивання дуже корисні при появі гнійних виділень. При появі гнійних виділень, збереженні явищ інтоксикації і високої температури тіла показано призначення антибіотиків широкого спектру дії. Також призначаються антигістамінні препарати, які зменшують набряк слизової оболонки порожнини носа.