Навіщо кричати про любов? навіщо, потрібно комусь щось доводити? навіщо потрібно розриватися на шматки, щоб когось у чомусь переконати? коли можна просто любити. Любити десь глибоко всередині, щиро і сильно. Любити заради себе, любити заради любові. Любити когось, але не нав'язувати йому свою любов. Любити просто так. Любити, так як вмієш, а не так, як хочуть, щоб їх любили. Любити собі на втіху, в потрібний тобі час і в потрібному місці. Вміти любити, і любити когось особливого. Адже це так просто любити. Любити, як дихати, любити, як жити. Ось як треба любити. Любов не створена для того, щоб здійснювати подвиги і підкорювати вершини. Любити треба заради себе, заради щастя, заради повного задоволення.
Адже що таке любов? Набір букв, складів, набір почуттів і емоцій, що не підлягають поясненню. Якщо тобі поставлять запитання: А ти любиш? Ти вмієш любити? Я відповім - ТАК! Я вмію любити і люблю.
Людина народжується люблячи. Люблячи світ, люблячи маму, люблячи свої іграшки, люблячи все, що його оточує. І людина вмирає люблячи. Люблячи все те, чого він досяг, і те, до чого він так сильно прагнув. І він вмирає, люблячи те, що його оточує.
А очікує його любов.
Любов це таке місце, куди ми всі коли - ні будь потрапляємо. Адже сенс життя, на мій погляд, це навчиться любити. Навчиться любити все, все без винятку. Навчиться любити людину і, врешті-решт, навчиться любити своє життя. І не можна боятися любити все і вся, не можна боятися витрачати свою любов в порожню, дарувати її тем. хто її зовсім не заслуговує. Адже коли - не будь, знайдеться той чи щось, що буде любити тебе, буде любити мене, любити без залишку. Любити цілком і повністю. І це буде щедра любов. Любов без кордонів, любов без початку і любов без кінця. Любов всесвіту, любов дивовижною штуки. під назвою Життя