Продати частину будинку непосвяченому людині дуже непросто. Власник при реалізації своєї нерухомості може зіткнутися з безліччю нюансів, через незнання яких і час даремно витрачається і результати виходять не ті, що очікувалися. Складно продати будинок, що належить одному господареві. Але ще складніше це зробити, коли житлом володіє кілька людей і хтось зважився на продаж своєї законної частини. Така ситуація складається в разі поділу котеджу у спадок або ж розірвання шлюбу. У різних ситуаціях можливі два варіанти угод із продажу частини будинку, один з яких передбачає продаж на ринку частки у праві власності на житлову нерухомість (тобто будинок). А другий - продаж частини житлової нерухомості (будинки), яка, будучи окремим житловим приміщенням, фізично відокремлена від інших частин.
Власник, який продає свою частку у спільній власності або окреме житлове приміщення, перш за все, повинен запропонувати її викупити іншим власникам житлового будинку. Саме вони мають переважне право покупки. І пропозиція, і в разі, якщо було отримано відмову, все повинно бути грамотно документально оформлено, а не зроблено в усній формі. Варто зазначити, що у продавця є право вибору, якщо придбати частину будинку бажають відразу кілька його співвласників. Співвласник ж може звернутися до суду з позовною заявою з тим, щоб на нього перевели права і обов'язки покупця в разі, якщо при продажу частини було порушено переважне право покупки. При продажу житлового приміщення сторонній людині потерпілий співвласник може це зробити протягом 3-х місяців з часу проведення операції. Причому він не може вплинути на визнання угоди купівлі-продажу недійсною, але зате закон на його боці з тим, щоб зажадати відновити порушене право переважної покупки. І якщо потерпілий співвласник попередньо переведе на депозит суду суму, за яку була продана частина будинку сторонній особі, то в цьому випадку він виграє в суді. Якщо власникам вручено повідомлення, але вони не поспішають офіційно відмовлятися від викупу частки, то інтересант може почекати 3 місяці з цього моменту, і після вже відкрито продавати свою власність на ринку.
Перший варіант продажу частини будинку
Людини, який придбав частку будинку, очікують умови на зразок, як в комуналці, що є не дуже привабливим варіантом для покупця. Новому власникові частки доведеться нарівні з усіма мешканцями будинку користуватися кухнею, ванною і туалетом. Такий варіант ще підходить для дачі, в яку навідуються зрідка. Але ось в заміському котеджі з постійним проживанням навряд чи хто погодиться на такі умови. Тому продавцеві частки доведеться зробити пристойну знижку, якщо він все-таки хоче, щоб угода якомога швидше відбулася.
У другому варіанті продажу необхідно, щоб частина була відділена як фізично, так і юридично, що більш затратно. В даному випадку частка продається вже в якості окремого об'єкта. Приблизно, як секція в таунхаусі. Процедура звана, як продаж частки, виділеної в натурі, реалізується відповідно до ринкової ціни. Цей варіант найбільш прийнятний для продавця нерухомості, однак, він вимагає здійснення ряду дій. Виділити частку в натурі можна при виконанні декількох умов, головним з яких є можливість фізично розділити житло так, щоб можна було використовувати кожну окремо частину. Виділена частина інтересантом повинна бути абсолютно ізольованою від інших частин будинку, з окремим входом і незалежними комунікаціями. Тобто, це має бути приміщення з усіма ознаками повноцінного житла. Процес виділення не обходиться без перепланування, яку необхідно узгодити і узаконити. Після перепланування в БТІ замовляють техпаспорт з уже внесеними змінами в конструкцію житлового об'єкта.
Наступним підводним каменем, з яким стикаються при продажу частини житлового будинку, цей поділ ділянки. Так само, як будинком, землею можуть володіти кілька людей. Розділу ділянки передує договір за участю всіх співвласників, завірений нотаріально. Після чого, на ділянки, поставлені на кадастровий облік, отримують вже нові документи про власність. Варто відзначити, що розділити земельний наділ не завжди реально, зважаючи на різні вимог в різних муніципальних утвореннях, законодавчо обмежують мінімальний розмір наділу.