Класифікація функціональних станів. Всі приватні види функціональних-них станів класифікуються за певними ознаками - за впливом на показники діяльності, за механізмом формування реакції, за зовнішніми і внут-ренним проявам і т. Д.
Психічні стану можна розрізняти:
- за характером причин виникнення (особистісні і ситуативні);
- за рівнем розвитку: глибокі (пристрасть) і поверхневі (настрій);
- за спрямованістю реакцій: діючі положітельно (натхнення) і від-ріцательно (апатія);
- за рівнем усвідомленості;
- по тривалості прояви і т. д.
Одна з класифікацій заснована на співвідношенні функціональних станів з різними характеристиками діяльності, виконуваної суб'єктом. Повноцінне виконання трудових завдань передбачає встановлення функціонального стану, яке забезпечує ефективну роботу людини. Це положення визначає мож-ливість використання класифікаційного критерію допустимості і неприпустиме-тимость стану з точки зору ефективності та «ціни діяльності», - звідси стану класифікуються на дозволені і заборонені для конкретної рабо-ти. Залежно від характеру діяльності та вимог до її результату одне і те ж стан (наприклад, стомлення) може бути дозволеним або забороненим.
Відповідно до механізмами формування функціонального стану виокрем-ляется стан «адекватної мобілізації» (оптимальне відповідність відповідної реакції комплексу факторів, що впливають) і стан «Динамічного Рассо-гласованія» (відсутність адекватності відповідної реакції завданням і умовам виконан-няемое діяльності).
Класифікація станів може здійснюватися за допомогою ха-рактеристики змісту і протікання трудового процесу, наприклад стан монотонії (одноманітність діяльності), сенсорного голоду (в ситуаціях дефіциту сенсорної інформації), психологи-чеського стресу, стану тривоги і т. Д.
· Монотонія - одноманітність діяльності.
Особливий клас складають емоційні стани, що відображають ставлення суб'єкта до ситуації і внутрішню оцінку можливості реалізувати свої потреб-ності в певних умовах діяльності. Ці стани виявляються в настрої-ванні, емоціях (страх, радість і т. Д.), Афекти, потяг, пристрасть, а також в переживаннях общебиологической спрямованості (голод, статевий потяг, лють). Незалежно від якості та смислово-го змісту емоційних станів все вони можуть бути розділені на дві групи: емоційне напруження, що забезпечує адекватне вимогам трудової ситуації підвищення витрат внутрішніх ресурсів, і емоційна напруженість, приво-дящая до порушення виконуваної діяльності.
Ряд несприятливих психічних станів пов'язаний з істотними изменени-ями в робочій активності. Наприклад, стан «передчасної психічної де-мобілізації» відображає емоційну розрядку, зниження пильності після ви-конання складної частини завдання, «дрімотний» стан виникає при обмеженні активності, стан «ейфорії» пов'язане з переживанням успіху ще не завершений-ної діяльності, стан « фобії »відзначається при впливі ряду факторів (висота, вода, складна трудова ситуація).
Деякі види діяльності викликають розвиток екстремальних станів - реакції організму і психіки у відповідь на вплив надмірних значень звичний-них і незвичайних факторів зовнішнього середовища і трудового процесу (високі і низькі температури, вібрації, шум, недолік кисню, надмірність інформації і т. П.) , в результаті чого виникає неузгодженість в діяльності системи функ-циональной регуляції стану людини.