Я повертаюся туди, де мене вже немає.
Де залишився той будинок і Сонячне світло,
Що будив мене там, вранці.
Протягну долоні, і я до Сонця: нехай знову все, все повернеться!
Це сон, я літаю, літаю, літаю, літаю в ньому!
Приспів:
Тут, десь по сусідству, моє гуляє дитинство
У рожевих бантах, з зошитами в руках на шкільних поверхах.
Так хочеться повернуться, так хочеться прокинутися,
Так хочеться зігрітися, в тих, - золотих променях.
Я на станції "Дитинство" знову зустріну світанок,
І як ніби-то немає, цих - прожитих років.
І як ніби-то все ще попереду.
Протягну долоні, і я до Сонця: нехай знову все, все повернеться!
Це сон, я літаю, літаю, літаю, літаю в ньому!
Приспів:
Тут, десь по сусідству, моє гуляє дитинство
У рожевих бантах, з зошитами в руках на шкільних поверхах.
Так хочеться повернуться, так хочеться прокинутися,
Так хочеться зігрітися, в тих, - золотих променях.
Там залишилися мої книжки, мої плюшеві ведмедики.
І звідти на мене дивиться маленька я.
Тут, десь по сусідству, моє гуляє дитинство
У рожевих бантах, з зошитами в руках на шкільних поверхах.
Так хочеться повернуться, так хочеться прокинутися,
Так хочеться зігрітися, в тих, - золотих променях.
Тут, десь по сусідству, моє гуляє дитинство
У рожевих бантах, з зошитами в руках на шкільних поверхах.
Так хочеться повернуться, так хочеться прокинутися,
Так хочеться зігрітися, в тих, - золотих променях.