Інтеграцію можна розглядати як на державних, так і на особистісних рівнях. Сучасні держави інтегровані на рівні ООН та багатьох регіональних союзів. Така інтеграція несе з собою ряд правил і законів, з якими мусимо рахуватися приєдналися.
Як приклад інтеграції держав можна назвати НАТО, Європейський Союз, СНД. Невдалим інтеграціями виявилися Югославія і Радянський Союз. Позитивним прикладом об'єднання окремих частин (штатів) в державу є ФРН і США, великі проблеми є в Сполученому Королівстві, Іспанії, а останнім часом і в Бельгії. Проблеми об'єднання сьогодні гостро акутальни і в Європейському Союзі.
При інтеграції окремих людей необхідно враховувати їхні мовні, національні, релігійні і навіть статеві і вікові відмінності. Протягом століть відомі суперечності між молодими і старими. Феміністки всіляко намагаються зменшити статеві відмінності.
Не уявляю, як можна інтегрувати людей, що належать до різних національностей. Чи отримаємо в результаті естонорусского і русскоестонца, в рівній мірі володіють обома мовами? Значить, у них не буде поняття рідної (материнської) мови? Та ж проблема з вірою. Глибоко віруюча людина не зможе бути одночасно протестантом і православним.
Позитивний світовий досвід інтеграції різних національностей, мов і релігій мають тільки США. Але і там домінуючими є англійська мова і католицтво. Таким чином, в разі США має місце асиміляція переселенців. Зате негативних прикладів інтеграції відомо дуже багато. Цей перелік можна було б почати з Північної Ірландії, Іспанії та Косово і закінчити Індією, Пакистаном та Іраком.
Звідси висновок - інтеграція людей, що мають різні національності, мову, культуру і релігію, не дає очікуваних результатів. Правда, великі народи успішно справлялися з асиміляцією малих народів (індіанці, північні народи Росії, фінно-угри).
Повертаючись до Естонії - ми знаємо, що тутешні інородці відрізняються від естонців мовою і релігією. При інтеграції нам довелося б відмовитися від рідної мови (який можна було б замінити англійською) і стати атеїстами. Тоді залишилася б асимілювати окремо живуть росіян в естонську середу і протилежний процес, наприклад, в Нарві і Сілламяе.
Приклади інтеграції можна навести з середовища окремих діячів культури і вчених. Першою тут може бути названа родина Нееме Ярви, яка популяризує естонську ідею і естонську культуру, але при цьому вважається своєї в багатьох державах. Інтегрованими можна також вважати постійно працюють в Брюсселі та Люксембурзі і володіють англійською і французькою мовами естонців.
Де ж вихід для пристрою нормального життя у багатонаціональній державі? Для цього досить успішно застосовується поняття громадянства. У кожній державі існує інститут громадянства. У деяких державах - наприклад, Угорщини - при перепису населення відсутнє питання про національності, його замінює питання про громадянство. Кожна держава на законодавчому рівні затвердити регламент отримання громадянства. З них найважливішими є право по народженню і володіння мовою відповідної держави.
Отже, і в Естонії замість об'єднання було б, скоріше, зайнятися проблемами громадянства. Тут можна було б взяти приклад з багатьох європейських держав. Відомо, що в багатьох містах-гігантах, наприклад, в Нью-Йорку і Лондоні, для жителів різних національностей є свої житлові квартали, де зберігається їх мова і культура. В Естонії подібними районами були Калласте і Муствее з околицями, зараз також Нарва і Сілламяе.
Щоб уникнути безглуздих витрат варто було б серйозно переглянути діяльність бюро міністра у справах народонаселення. Немає необхідності постачати передачі ЕТВ естонською мовою російськими субтитрами - у нас є різні російськомовні радіостанції та місцеві газети.
Що ж стосується вивчення мови, то це можна тільки підтримувати. При прийомі на роботу варто було б впровадити різні мовні вимоги. Є місця, де необхідно володіти естонською, російською та англійською мовами. Всі лікарі, аптекарі, поліцейські повинні б володіти як естонським, так і російською мовою. Зате в місцевій сфері обслуговування варто було б обов'язково володіти естонською мовою, тільки на найпростіших роботах досить лише російської мови. Ці вимоги при прийомі на роботу ні в якому разі не можна ототожнювати з дискримінацією.
Sellel veebilehel kasutatakse küpsiseid. Veebilehe kasutamist jätkates nõustute küpsiste kasutamisega.