Міомери (від грец. Міо - м'яз і грец. M # 233; ros - частина) - послідовно розташовані вздовж поздовжньої осі тіла сегменти парієтальних мускулатури безчерепних і хребетних тварин (найчастіше це м'язові волокна зигзагоподібної форми). Розвиваються з кліток міотомів. У безхвостих земноводних і амниот міомери зазвичай є тільки в зародків.

Міомери часто використовуються для визначення і ідентифікації видів, так як їх кількість відповідає кількості хребців у дорослих особин.
Схема мускулатури кісткових риб (1 - міомери, 2 - міосепти)
Система міомери взаємопов'язана зі скелетом (опора при скороченні), і з нервовою системою (до кожного м'язового волокна підеьднаній окремий нерв). Нерви, кровоносні і лімфатичні судини розташовуються в сполучних перегородках - міосепти. Найвиразніше міомери видно у личинок риб поки їх тіла прозорі.
Почергове скорочення міомери правої і лівої частини через сухожилля передається на хребет, спонукаючи його до хвилеподібного руху - по всій довжині тіла, або тільки в хвостовому відділі, змінюючи положення хвостового плавця, завдяки чому тіло риби рухається вперед.