У відділенні де я лежав, був дух общежітія.Больние лежать довго, всі один одного знают.Кто хотів, самі собі готували еду.Гулялі у вільний час по Москве.Дні народження і свята відзначали майже всім відділенням.
Невеликий відступ: Я вважаю, що всім діалізних (і перитониальной) необхідно прочитати книжку "Основи гемодіалізу", щоб бути в курсі і трохи грамотніше в своїх проблемах зі здоровьем.І обов'язково невеликі фізичні навантаження, особливо в стаціонарах при тривалому там нахожденіі.По собі знаю як дряблеют м'язи і життя стає тяжелее.Правда з низьким тиском, коли паморочиться голова і молотить серце це трудно.Что зі мною і сталося.
Приїхавши сюди, нам довелося облаштовуватися майже з нуля, т.к. квартира була заброшена.Самі робили ремонт і потихеньку обживали, спасибі фінансовій підтримці моєї мами і Тониною двоюрідної сестре.Ходілі на діаліз, іноді по вихідним їздили до Володимира, відвідати моїх родних.Так же часом відвідували друзів в МОНІКІ.Через рік-півтора у мене став хворіти лівий тазостегновий сустав.Появілась невелика хромота.С першого разу не змогли визначити точний діагноз, лише підозра на асептичного некрозу ШИЙКИ БЕДРА.Через півроку я вже став ходити з тростиною, і незабаром діагноз подтверділся.На знімку чітко видно , Що хряща суглобової сумки практично немає і і головка суглоба просіла сверху.Плюс до цього стали німіти пальці рук.Левая рука перестала підніматися вгору і стало тепер боліти праве плечо.Врачі говорили що це від довгого перебування на діалізе.АМІЛОІДОЗ плечей і карпального каналу ( який знаходиться на внутрішній поверхні зап'ястя) .Треба мовляв робити чистку каналу, але ще рано.Так я проходив ще якийсь час поки вже пальці перестали гнуться.С ногою теж ставало все хуже.Сталі мучити болі по ночах.
Але це тільки моя історія, а у кожного вона своя!