Ось тут я вже розповідав про прекрасне музичному творі - вальсі "Амурські хвилі". Тепер же трохи поміркуємо про ще один "далекосхідному" вальсі - "На сопках Маньчжурії". Необхідно відзначити, що це абсолютно різні за своїм духом твори і об'єднувати їх може тільки розмір вальсу та географічні далекосхідні назви. Якщо "Амурські хвилі" співають про кохання, то "На сопках Маньчжурії" - зовсім інша історія. втім, про це пізніше. Незважаючи на глибокі ідейні розходження ці вальси частенько плутають. Мені доводилося слухати mp3-файл, названий "амурскіе_волни" (таку ж назву фігурувало в тегах), а звучав "На сопках.".
Власне, вслухатися для початку:
[Скачати] (виконує духовий оркестр)
[Скачати] (виконує оркестр, запис 1949 роки)
Прекрасна музика. Мелодійний шедевр. Але про що цей вальс? Які почуття чутні крізь звуки його нот?
Історія така.
Страшно навколо,
І вітер на сопках ридає
Часом з-за хмар випливає місяць,
Могили солдатів висвітлює.
біліють хрести
Далеких героїв прекрасних.
І минулого тіні кружляють навколо,
Твердять нам про жертви марних.
Серед буденної пітьми,
Життєвої повсякденного прози,
Забути досі ми не можемо війни,
І ллються горючі сльози.
Плаче батько,
Плаче дружина молода,
Плаче вся Русь, як одна людина,
Злий рок долі проклинаючи.
Так сльози біжать
Як хвилі далекого моря,
І серце крає туга і печаль
І безодня великого горя!
героїв тіла
Давно вже в могилах зотліли,
А ми їм останній не віддали борг
І вічну пам'ять не заспівали.
Світ вашої душі!
Ви загинули за Русь, за Вітчизну.
Але вірте ще ми за вас помстимося
І справимо криваву тризну!
У всякому разі, найраніша запис вальсу з співом тексту датована 14.10.1910 року і співаються в ній саме ці слова. Слухаємо (співає М.І. Вавіч):
[Завантажити]
Інформація про цю платівку тут і тут
Тихо навколо, сопки покриті імлою,
Ось із-за хмар блиснула місяць,
Могили зберігають спокій.
Біліють хрести - це герої сплять.
Минулого тіні кружляють давно,
Про жертви боїв твердять.
Тихо навколо, вітер туман забрав,
На сопках Маньчжурії воїни сплять
І росіян не чують сліз.
Плаче, плаче мати рідна,
Плаче молода дружина,
Плачуть всі, як один чоловік,
Злий рок і долю клянучи! ...
Нехай гаолян вам навіює сни,
Спіть герої російської землі,
Вітчизни рідні сини.
Ви впали за Русь, загинули ви за Вітчизну,
Повірте, ми за вас помстимося
І справимо криваву тризну.
Спить гаолян,
Сопки покриті імлою.
На сопках Маньчжурії воїни сплять,
І росіян не чутно сліз.
І останнім куплетом, узятим з другого варіанту:
Плаче, плаче мати рідна,
Плаче молода дружина,
Плачуть всі, як один чоловік,
Злий рок і долю клянучи! ...
Повік не забути нам цієї жахливої картини
І те, що Росія змогла пережити
Біди і ганьби прийшла аж.
У китайській землі на дальніх рівнинах сходу
осталися (?) тисячі (?) наших (?) лежать (?)
Воля нещасного (?) Року.
У їх серце тепер залишилася надія на тризну
З знанням (?), Що ми вмираємо за Русь,
За Віру, Царя і Вітчизну
великого горя
І сльози мимоволі біжать з очей
Як хвилі далекого моря
Ридають батьки, матері, діти, вдови
А там далеко на манчжурской полях
Біліють хрести і гробниці
Світ вашої душі.
Прийміть останній прощальний привіт
Від сумною скорботної Росії
Ніч підійшла,
Сутінок на землю ліг,
Тонуть в імлі пустельні сопки,
Хмарою закритий схід.
Тут, під землею,
Наші герої сплять,
Пісню над ними вітер співає і
Зірки з небес дивляться.
То не залп з полів долетів -
Це грім вдалині пролунав. 2 рази
І знову кругом все так спокійно,
Все мовчить в тиші нічній.
Спіть, бійці, спите спокійним сном,
Нехай вам присняться ниви рідні,
Отчий далекий будинок.
Нехай загинули ви в боях з ворогами,
Подвиг ваш до боротьби нас кличе,
Кров'ю народної обмите прапор
Ми понесемо вперед.
Ми підемо назустріч новому життю,
Скинемо тягар рабських кайданів.
І не забудуть народ і вітчизна
Доблесть своїх синів.
Спіть, бійці, слава навіки вам!
Нашу вітчизну, край наш рідний
Чи не підкорити ворогам!
Ніч, тиша, лише гаолян шумить.
Спіть, герої, пам'ять про вас
Батьківщина-мати зберігає!
Ви впали за Русь, загинули ви за Вітчизну,
Повірте, ми за вас помстимося
І справимо ми славну тризну.
Ось він, найбільш відомий варіант звучання вальсу "На сопках Маньчжурії":
[Завантажити]
Меркне багаття,
Сопки покрив туман.
Ніжні звуки старого вальсу
Ніжно веде баян.
З музикою в лад,
Пригадав герой-солдат
Роси, берези, русяві коси,
Дівочий милий погляд.
Там, де чекають сьогодні нас,
На лузі в вечірній час,
З самої строгою недоторки
Танцювали ми цей вальс.
Вечори побачень боязких
Давно минули і зникли в темряву.
Сплять під місяцем маньчжурські сопки
У пороховому диму.
ми зберегли
Славу рідної землі.
У битвах жорстоких, тут, на Сході,
Сотні доріг пройшли.
Але і в бою,
У далекому чужому краю,
Пригадували в світлої печалі
Батьківщину-матір свою.
Далека вона, далека
Від солдатського вогника.
В ночі похмурі з Маньчжурії
Спливають до неї хмари.
У темний простір,
Повз нічних озер,
Вище, ніж птиці, далі кордону
Вище сибірських гір.
Залишаючи край похмурий,
Летять за нами в радості нехай
Всі наші найсвітліші думи,
Наша любов і смуток.
Там, за лентою блакитний,
Прапор батьківщини над тобою.
Спи, товаришу мій! Замовкли постріли,
Відгримів твій останній бій.
PS: Фотографії, а так же ряд аудіозаписів взяті на сайті retro.samara.ws