Обвідний канал вважається найбільшим каналом в Санкт-Петербурзі, який утворився штучно. Починається він від Неви в тому районі, де розташовується Олександро-Невська Лавра і тече до річки під назвою Екатерінгофка.
За протяжністю він становить 8.08 км, в той час як ширина його досягає 42 метра в східному напрямку каналу, а середньою шириною можна вважати приблизно 21 метр. Глибина відносно не велика, якщо порівнювати його з іншими його побратимами - до 2 метрів.
Розташування Розкрити карту
Обвідний канал є «батьком» для впадають у нього, таких як Монастирка з правого боку, а також Вовківка, що протікає зліва.
Так повелося, що Обвідний канал стали вважати умовною межею тієї частини міста, яка є історичною. З південного його берега розташовується набагато більше об'єктів культурної та історичної спадщини, ніж з північної сторони, яка і вважається історичним центром.
Історія Обвідного каналу
Історія створення каналу сходить до 1766 році, коли за документами Комісії для благоустрою міста планувалося «додає до міста передмістя до обмеження від вигонів, навколо обвести каналом шириною в 4 і 5 сажень». Цей документ поклав початок створенню Обвідного каналу.
Спочатку в призначення каналу входила функція міського рову, який повинен був служити митним, а також прикордонним цілям. Він був проритий між Ліговському каналом і Екатерінгофкі.
Будівництво каналу почалося в 1769 році і тривало досить таки довгий час - до 1780 року. Проектом керував досвідчений інженер Л.Л. Карбонье.
На заставах, які розташовувалися на головних магістралях, працював паспортний контроль, а крім того, тут проводився огляд різноманітних товарів і вантажів.
Важливо відзначити, що в ті часи цей рів був до певної міри «захисником» міста від різних епідемій, які тоді були поширені.
У той час каналу було присвоєно ім'я Міського каналу, але це було не єдине його ім'я. Так, його ще величали Міському каналом, каналом, який обмежував місто, а також Новим каналом. Одним словом, в той період він ще не мав усталеного офіційної назви.
І тільки з приходом до влади Олександра I почався другий і найголовніший етап в будівництві Обвідного каналу. Тут государ наказував побудувати свого роду транспортну магістраль, яка б поєднувала Неву з узмор'ям, причому не доходячи до її дельти і до міського центру. Таким чином, був споруджений канал, визначальною функцією якого було «обводити» місто з південного боку, а також служити його кордоном.
Згодом саме призначення каналу, як його називали в місті, перевтілившись в його назву, яке і дійшло до наших днів.
1805 стає для Обвідного каналу початком будівництва прокладки ділянки, яка перебувала зі східної сторони. Крім того, за проектом інженера І.К. Герарда почалося поглиблення, а також розширення вже існуючого русла.
У радянський період почалося оновлення всіх мостів, які були перекинуті через Обвідний канал, адже на той момент всі вони були виготовлені з дерева. Мости будувалися за новими сучасними технологіями, що відповідають всім тодішнім стандартам якості. Крім цього, в той час почали обіхажівать і розширювати берега каналу, почалися споруди архітектурних комплексів, які були чудовим оформленням набережній Обвідного каналу.
Обвідний канал в даний час
На сьогоднішній день можна сказати, що історичне призначення каналу практично втрачено, адже він порядком обмілів, і як наслідок великим суднам складно проходити по таких вод, в зв'язку з чим судноплавство утруднене, за винятком суден малих розмірів і з малою осадкою, які можуть провозити невеликі вантажі.
Обвідний канал зібрав по всій своїй протяжності два залізничних, п'ятнадцять автомобільних мостів, а також шість пішохідних мостів, багато з яких мають свою певну історичну цінність.
Водна транспортна магістраль як основне призначення каналу була втрачена, згодом перетворившись на автотранспортну.
Обвідний канал - це робоче серце Санкт-Петербурга, без якого неможливо було б повністю зрозуміти всю ту багату і насичену подіями історію міста.
Пам'ятки Обвідного каналу
Набережна Обвідного каналу починається в районі, де розташовується Олександро-Невська Лавра. Тут знаходяться Хлібні комори, які відомі своєю історичною цінністю, адже побудовані вони були ще в 19 столітті.
Крім того, прогулюючись в цьому районі по набережній каналу, можна побачити найстаріший пам'ятник класицизму, яким є будинок, що складається з трьох поверхів, де раніше розташовувалася Духовна Академія. В даний час в цій будівлі знаходиться Ленінградський технікум фізкультури і спорту.
Варто зазначити, що особливої краси і вишуканості на набережній Обвідного каналу можна і не зустріти, бо він знаменитий дещо іншими речами. Так, тут розташувалися старі будівлі, які мають багату і цікаву історію, в яку хочеться зануритися з головою. Наприклад, будинок під номером 91, де знаходиться найстаріша друкарня, яка носить ім'я першого російського друкаря І. Федорова. Популярність цієї установи приніс талановитий художник А.Н. Лео, який відомий тим, що створив Герб Росії, а також написав ілюстрації до великого роману «Євгеній Онєгін».
Одним словом, тут є що подивитися, а головне - дізнатися і задуматися про те, як все це створювалося, як будувалося.
страшна легенда
За деякими даними в 1923 році, коли проводилися будівельні роботи теплотраси, в тому місці, де річка Волховка впадає в Обвідний канал, виявили плити з граніту, які мали невідомого роду написи, а що найцікавіше - під цими самими плитами лежали давні скандинавські поховання, що відносяться до 11-12 століть.
Не приймаючи всерйоз всієї ситуації, ці плити було вирішено використовувати як поребрики в будівництві дороги, що знаходиться на Ліговському проспекті. Крім того, людські останки були відвезені на звалище.
І ось з цього часу саме на тому місці почали відбуватися самогубства, причому в певній послідовності. Так, трагедія відбувалася 1 раз за десятиліття.
У 1923 році загинуло 89 осіб, які з невідомих причин кинулися в воду, а в 1933 - вже 107 осіб.
Ті унікальні особистості, яким вдалося вижити, розповідають, ніби їх вабив в воду невідомого походження голос, якому вони не могли не підкоритися.
На сьогоднішній день цю легенду знають безліч людей, як проживають в Петербурзі, так і новоприбулих в Північну столицю, але статистика щодо самогубств зараз не відома.
Одним словом, кожен сам вирішує, вірити йому в це чи ні, але варто пам'ятати, що просто так ніхто б не почав говорити про ці події.