Дев'ятої складовою частиною намазу є читання ташаhhуда [1] в останньому ракаата.
Основою цього є хадис:
عن ابن مسعود رضي الله عنه قال: كنا نقول, قبل أن يفرض علينا التشهد مع رسول الله ﷺ: السلام علي الله قبل عباده, السلام على جبريل, السلام على ميكائيل, السلام على فلان, فقال النبي ﷺ: «لا تقولوا السلام على الله, فإن الله هو السلام, ولكن قولوا: التحيات لله إلخ »رواه البخاري ومسلم والدراقطني والبيهقي
Від Ібну Мас'уда, нехай буде задоволений ним Аллаh, передається:
«До того, як для нас став обов'язковим ташаhhуд, ми разом з посланником Аллаhа говорили:« Ассаляму гIалялЛаhі к'абля гIібадіhі, Ассаляму гIаля Джібріля, Ассаляму гIаля Микаілов, Ассаляму гIаля Фуля ». І Посланник Аллаhа, мир йому і благословення, сказав: «Ви не говорите:« Ассаляму гIалялЛаhі », воістину, Аллаhа є« ас-салям », навпаки, ви говорите:« Аттахійяту лілляhі ....... »[2].
Мінімальною і, в той же час, обов'язковою формою ташаhhуда є:
التحيات لله, سلام عليك أيها النبي ورحمة الله وبركاته, سلام علينا وعلى عباد الله الصالحين, أشهد أن لا إله إلا الله وأشهد أن محمدأ رسول الله
Обов'язковою в мінімальному ташаhhуде є:
- Сохранятьнепреривность
- Вимовляти букви правильно, не змінюючи їх і не збавляючи
- Не змінювати вивіреності, які змінюють зміст
Послідовність не є обов'язковою в тому випадку, якщо залишення послідовності не змінює сенс. Чи не дозволяється змінювати слова в ташаhhуде, навіть якщо сенс однаковий, як, наприклад, вимовити замість «Мухаммад» слово «Ахмад» або ж замість «Расул» слово «Набій» і т.д. [5]
Є кілька версій ташаhhуда, переданих в хадисах, але ми тут наведемо версію, яку вибрав і порахував кращою Імам аш-Шафії, нехай буде задоволений ним Аллах [6].
التحيات المباركات الصلوات الطيبات لله, السلام عليك أيها النبي ورحمة الله وبركاته السلام علينا وعلى عباد الله الصالحين أشهد أن لا إله إلا الله وأشهد أن محمدا رسول الله
На відміну від останнього ташаhhуда, який є обов'язковим, перший ташаhhуд - читається в другому ракаата після другого земного поклону в четирехракаатних і трехракаатних намаз, вважається нагальною сунной, і в разі його пропуску, намаз не порушується.
Основою того, що перший ташаhhуд не є обов'язковим служить хадис:
عن عبد الله بن بحينة رضي الله عنه, قال: «صلى بنا رسول الله ﷺ الظهر, فقام من اثنتين ولم يجلس, فلما قضى صلاته سجد سجدتين بعد ذلك, ثم سلم» رواه البخاري ومسلم
Від АбдулЛаhа бін Бухайната, нехай буде задоволений ним Аллаh, передається: «Разом з нами зробив обідній намаз Посланник Аллаhа, мир йому і благословення, і він у другому ракаата не сів, а піднявся, і в кінці намазу зробив два земні поклони, потім дав салям »[8] [9].
У тому випадку, якщо ви пропустили читання першого ташаhhуда і піднялися, будь то навмисно або ж ненавмисно, вам забороняється повертатися назад для читання ташаhhуда, і намаз порушується, якщо повернутися навмисно, знаючи заборона на це. Навпаки, ви продовжуєте намаз, але бажаним є в кінці намазу, перш ніж дати салям, зробити два земні поклони (суджуд Сахва).
Небажано вимовляти «БісмілЛяh» перед ташаhhудом [10].
Десятої складовою частиною намазу є читання Салавата Посланнику Аллаха, мир Йому і благословення, послечтенія останнього ташаhhуда.
Основою цього є аят Корану:
قوله تعالى: (يا أيها الذين آمنوا صلوا عليه) سورة الأحزاب: 56
Також передані хадіси, один з яких:
عن أبو مسعود عقبة بن عمرو رضي الله عنه قال: «كيف نصلي عليك إذا نحن صلينا في صلاتنا?» قال: «قولوا: اللهم صلى على محمد النبي الأمي, وعلى آل محمد, كما صليت على إبراهيم وعلى آل إبراهيم, وبارك على محمد النبي الأمي وعلى آل محمد, كما باركت على إبراهيم وعلى آل إبراهيم إنك حميد مجيد »رواه ابن حبان والحاكم والدارقطني والبيهقي
Після прочитання першого ташаhhуда (тобто в другому ракаата трехракаатного або четирехракатного намазів, після другого земного поклону), читання Салавата є тільки бажаним, а не обов'язковим, як після останнього.
Мінімальна форма обов'язкового Салавата:
اللهم صل على محمد
Обов'язкові частини Салавата ті ж, що і для ташаhhуда [13]. Але в Салават, на відміну від ташаhhуда, Ви можете вимовити ім'я: «СаллялЛаhу гIаля МухIаммад», «СаллялЛаhу гIаля Расуліhі» або «СаллялЛаhу гIаля-н-Набійі» [14].
Бажаним є імаму, ма'муму, і тому, хто здійснює намаз індивідуально, читання Салавата Ібраhіма, мир Йому:
اللهم صلى على محمد وعلى آل محمد كما صليت على إبراهيم وعلى آل إبراهيم وبارك على محمد وعلى آل محمد كما باركت على إبراهيم وعلى أل إبراهيم إنك حميد مجيد
Транскрипція: «Аллаhумма Саллі гIаля Мухаммад-в-ва гIаля али МухIаммад, Кямал салляйта гIаля Ібраhіма ва гIаля али Ібраhім, ва Барік гIаля МухIаммаді-в-ва гIаля али МухIаммад, Кямал баракта гIаля Ібраhіма ва гIаля али Ібраhім, філь гIаляміна іннакя ХIаміду- м-Маджид ».
Бажаним є в останньому ташаhhуде [15] після прочитання Салавата Пророку, мир Йому і благословення, прочитати салават і його сім'ї.
Мінімальним буде вимова слова «аліhі» після Салавата на Пророка, ось таким чином: «Аллаhумма Саллі гIаля Мухаммад-в-ва аліhі». Досконалим чином вважається, якщо прочитати салават Ібраhіма, який ми привели раніше, тобто читання Салавата Ібраhіма, мир йому, є досконалою формою читання Салавата Пророку, мир Йому і благословення, а також і його сім'ї.
Імам ан-Нававі в книзі «аль-Азкар» пише, що бажаною формою Салавата після ташаhhуда є цей варіант:
اللهم صل على محمد عبدك ورسولك النبي الأمي وعلى آل محمد وأزواجه وذريته كما صليت على إبراهيم وعلى آل إبراهيم وبارك على محمد النبي الأمي وعلى آل محمد وأزواجه وذريته كما باركت على إبراهيم آل إبراهيم في العالمين إنك حميد مجيد
Також, після читання останнього ташаhhуда і Салавата бажано імаму, ма'муму і тому, хто здійснює намаз індивідуально, прочитати дуа, просячи собі з мирського або ж ахіратского. Залишати читання дуа є небажаним. Салават, ташаhhуд і дуа читаються про себе (так, щоб було чутно самому собі), а не голосно, без різниці, який читає буде імамом, ма'мумом або вчиняє намаз індивідуально.
Одними з них є наступні дуа:
اللهم اغفر لي ما قدمت وما أخرت وما أسررت وما أعلنت وما أسرفت وما أنت أعلم به مني أنت المقدم وأنت المؤخر لا إله إلا أنت
Транскрипція: «Аллаhуммаг'фір чи ма к'аддамту Вама аххарту ва ма асрарту ва ма агIлянту ва ма асрафту ва ма анта агIляму біhі минни, Анталья мук'аддіму ва Анталь муаххіру ля іляhа илля анта» [17].
اللهم إني أعوذ بك من عذاب القبر ومن عذاب النار ومن فتنة المحيا والممات ومن فتنة المسيح الدجال
اللهم إني ظلمت نفسي ظلما كثيرا ولا يغفر الذنوب إلا أنت فاغفرلي مغفرة من عندك وارحمني إنك أنت الغفور الرحيم
Імаму джамаата махсурін, члени якого дали згоду на подовження, ма'муму, а також того, хто здійснює намаз індивідуально, немає обмежень в подовженні читання дуа, але імаму (джамаата махсурін, члени якого дали згоду на подовження) є бажано не подовжувати читання дуа, тривалістю більше мінімального ташаhhуда і читання Салавата [20].
А тим, хто не є імамом джамаата махсурін або ж є, але джамаат не згоден на подовження, є небажаним подовжувати читання дуа після ташаhhуда і Салавата [21].
Після завершення читання першого ташаhhуда, піднімаються на наступний третій ракаата (якщо це трехракаатний або четирехракаатний намаз, а якщо це двухракаатний намаз то ви не піднімаєтеся, а просто завершуєте намаз, вимовляючи салям), вимовляючи такбир від початку до самого випрямлення, і, піднявшись, бажано підняти руки, подібно до того, як їх піднімали при вступному такбіри. Після, робиться все як і в попередньому ракаата, за винятком ташаhhуда. Тобто якщо це четирехракаатний намаз, то ви не сідайте для читання ташаhhуда, а піднімаєтеся на четвертий ракаата, якщо ж це трехракаатний намаз, то ви, після двох земних поклонів, сідайте і читаєте останній ташаhhуд, як ми описали раніше, і потім завершуєте намаз Салямом.
Одинадцятої складовою частиною намазу - є сидіння під час читання ташаhhуда і Салавата.
Дозволяється сидіти в будь-якому положенні, сунной ж є сидіти під час читання першого ташаhhуда в положенні іфтіраш, а під час читання останнього ташаhhуда - в положенні таваррук [23].
Під час сидіння для читання ташаhhуда є сунной укласти кисті обох рук на стегна, так, щоб кінчики пальців були нарівні з колінами, витягнувши пальці лівої руки, стиснувши пальці між собою і направивши в сторону Кібли. Пальці правої кисті затискають в кулак, все, крім вказівного пальця - його залишають витягнутим. Кінчик великого пальця впирається у внутрішню частину вказівного пальця в середині, ближче до краю вказівного пальця.
Під час проголошення слів «іллялЛаh» в слові «ля іляhа іллялЛаh», вказівний палець бажано підняти, трохи зігнувши його. Під час підняття бажано перевести погляд на палець і продовжувати на нього дивитися до того моменту, поки ви не почнете підніматися на наступний ракаата або ж поки не скажете салям для завершення молитви. Це бажано, навіть якщо ваша рука покрита чимось, таким, як матеріал і т.д.
Імам ан-Нававі в книзі «Мінхадж-т-Талібін» [24] пише, що після того як підняли палець, бажано їм не ворушити [25].
Ібну Хаджар аль-Хайтам в книзі «Аль-Манхаджуль Кавім» пише: «Не є сунной ворушити пальцем (після його підняття), навпаки, це небажано, якщо навіть є хадис щодо цього, тому що в хадисі мається на увазі підняття пальця, а не ворушіння »[26].
Серед вчених навіть є ті, які стверджують, що це заборонено і що це порушує намаз.
Подібне ж про бажано не ворушити пальцем в ташаhhуде пишеться і в інших книгах шафиитского мазhаба [27].
Основою цього є хадис:
عن عبد الله بن الزبير أنه ذكر: «أن النبي ﷺ كان يشير بأصبعه إذا دعا ولا يحركها» رواه أبو داود والنسائي
«Від АбулЛаhа бін Зубайра, нехай буде задоволений ним Аллаh, передається:« Пророк, мир Йому і благословення, піднімав палець, коли звертався до Аллаhа і не ворушив їм »[28].