Народність творів Крилова можна простежити і на мові його байок. Досить зіставити, скільки прислів'їв він включив в текст байок і скільки створених ним рядків залишилося жити в мові на правах прислів'їв і приказок. І тих і інших - безліч. Наприклад, прислів'я «Можна б про це пісню заспівати, та щоб кого по вуха не зачепити» приведена Криловим в байці «Гуси» в такій формі:
* Байки цю можна б і боле пояснити
* Та щоб гусаків не роздражнити.
* Прислів'я «Око бачить, та зуб не йме»,
* «Зелен вино-радий, коли не дають» зустрічаємо в байці «Лисиця і Виноград»:
* Хоч бачить око, Та зуб не йме.
* «... На погляд-то він хороший, Та зелен - ягідки немає зрілої: Негайно оскому наб'єш».
* Прислів'я «Як жити ні нудно, а вмирати ще тошней» знайшлася в байці «Селянин і Смерть»:
* Що як буває жити ні нудно,
* А вмирати ще тошней.
Але і вірші Крилова влилися в нашу мову. Збірники прислів'їв І. Снєгірьова, В. Даля та інші показують, що в народі прислів'ям ходить злегка змінена рядок з байки «Парнас»:
* У кого голова порожня,
* Те голові розуму не додадуть місця.
В прислів'я звернулися рядки з байки «Вовк і Ягня»: «У сильного завжди безсилий винен». А рядки з байки «Орел і Кріт» в повному вигляді стали прислів'ям:
* Не зневажай ради нічиєї,
* Але перш розглянемо його.
Ряд байок Крилов присвятив героїчній боротьбі російського народу з армією французів в 1812 році. Про байку «Вовк на псарні» було сказано вище. У байці «Кіт і Кухар» висловлюється невдоволення тактикою уряду по відношенню до Наполеону. Байка «Обоз» написана на захист військових планів Кутузова. Крилов обурюється проти людей, які в дні загального лиха думали тільки про власну користь (байка «Розділ»), в надії поживитися залишалися в зайнятої французами Москві (байка «Ворона і Курка»).