Суть всіх ісламських правил, що стосуються повсякденного життя, - це благополуччя людини як в його особистому житті, так і в його відносинах з іншими. Отже, в основі кожного з них лежить розумна причина, при виявленні якої людина прийме ту чи іншу правило з розумінням і вдячністю.
Правила, що стосуються повсякденного життя, трохи відмінні від правил поклоніння. Тому що останні безпосередньо пов'язані з майбутнім життям і стосуються наших взаємин з Всевишній Аллахом. Суть цих обрядів в більшості недоступна людському інтелекту. Багато відомих учених і імами намагалися осягнути мудрість, що лежить в наших діях поклоніння і паломництва. Але вони щоразу приходили до одного і того ж висновку: «Істинно, це справи, які ми повинні прийняти і здійснювати базуючись не на розумі, а не вірі. А Всевишній знає про це краще ».
Вчені дотримуються різних думок щодо даної заборони. Наприклад, вчені ханафітського мазхаба вказали на те, що жінці не можна подорожувати на відстань, рівну триденному шляху, без супроводу махрамом або чоловіка. Як сказав ханафітського шейх імам аль-торкання: «Однією з умов дозволеності поїздки в хадж для жінки є супровід чоловіка або махрамом. Якщо ніхто (ні чоловік, ні махрам) не супроводжує її, хадж перестає бути обов'язковим ».
Однак деякі інші знавці в області фикха дотримуються думки, що жінці дозволено їздити без махрамом, коли поїздка представляє для неї не більшу небезпеку, ніж перебування вдома.
Наприклад, імам Ібн Муфліє обумовлював вихід жінки без махрамом безпекою, кажучи: «Будь-яка жінка може здійснювати Хадж, якщо є безпека, навіть без махрамом. І це стосується будь-якої подорожі дозволеного і не обов'язкового, як відвідування (Зіяр) і торгівля »(« аль Фуру »)
Доказом на це думка служить хадис, який передав 'Аді Ібн Хатім. Він сказав: «Одного разу, коли ми сиділи з Пророком (мир йому і благословення Аллаха), прийшов один чоловік і почав скаржитися на бідність, потім прийшов інший, і став скаржитися на грабіж. Тоді Пророк, мир йому і благословення Аллаха, сказав: «О 'Аді, ти бачив Хіру?» Я сказав: «Я не бачив її, але чув про неї». Він сказав: «Якщо ти проживеш довго, то побачиш, як жінка в паланкіні буде їхати з Хіри і здійснювати обхід навколо Кааби, не боячись нікого, крім Аллаха!» Аль-Бухарі 3595.
Аді Ібн Хатім прожив довге життя і пізніше говорив: «Я бачив жінку, яка на верблюді безбоязно відправлялася в дорогу з Кадісійі до цього будинку».
Імами з тексту даного хадиса роблять висновок, що жінка може подорожувати без супроводу, якщо дорога безпечна. Аргумент тих, хто говорить, що цей хадис стосується події тільки одного дня, а не постійної практики, слабкий, тому що це було сказано пророком, нехай благословить його Аллах і вітає, в контексті вихваляння Ісламу - тобто настане день, коли Іслам восторжествує і жінці буде безпечно пересуватися з однієї місцевості в іншу. Більш того, пізніше Аді ібн Хатім побачив жінку, яка подорожує поодинці, але ніхто не засудив її.
Аль-Баджо в «аль Мунтак'а» пише: «Можливо, думка імамів, які дотримуються заборони на подорож жінкою в поодинці, відноситься до тих випадків, коли жінка подорожує одна або з малою групою. Що стосується дозволеності подорожі в великому каравані, то на мою думку, це подорож по рівню безпеки нічим не відрізняється від перебування в багатолюдних місцях, таких як ринок або місце, де багато магазинів. У таких випадках безпеку жінки забезпечена їй навіть без супроводу махрамом або жіночої компанії. Цю думку прийшло до нас від аль-Авзайі ».
Кади Іяд також щодо даної заборони сказав: «Він відноситься тільки до молодих жінок. Що стосується літніх жінок, вони можуть подорожувати без супроводу ».
Деякі вчені сказали, що якщо подорож безпечно, то наявність махрамом в ескорті не є обов'язковим. Так як в основі заборони лежить якраз турбота про безпеку жінки. Це також підкріплюється хадисом, згаданим вище.
Дозволеності подорожі без махрамом є безумовною, коли подорож є необхідним для жінки. Грунтуючись на принципі, що необхідність робить деякі заборонені речі дозволеними. Наприклад, з'їсти свинину, щоб не померти від голоду. Тому вчені, наприклад, одностайні в тому, що подорож жінкою в поодинці з небезпечного місця (наприклад, немусульманській країни або місця, де йдуть битви в мусульманську країну або в місце, де їй буде забезпечена безпека) є не тільки дозволеним, а навіть обов'язковим.
Таким чином, в залежності від рівня безпеки, подорож жінкою в поодинці є забороненим (якщо не безпечно пересуватися однієї), дозволеним (якщо дорога безпечна) і необхідним (якщо це подорож послужить її порятунку).
А Аллаху відомо про це краще.
текст перевела Ася Гагіева