Про що тепер не можна писати в назві юридичної особи, найменування юридичної особи,

Про що тепер не можна писати в назві юридичної особи, найменування юридичної особи,

Про що тепер не можна писати в назві юридичної особи

Назва юридичної особи не може посилатися на його організаційно-правову форму. Тобто якщо організаційно-правова форма юридичної особи - обслуговуючий кооператив, то його назва не може містити в собі слово «кооператив». Дана заборона породив не тільки визначеність, скільки питання. Можемо припустити, що під «посилатися» Мін'юст має на увазі «повторювати повністю або частково». але

і тут не все так просто. Припустимо, якщо засновники вирішили створити товариство з додатковою відповідальністю «Додаткова вигода», то незрозуміло, чи буде це вважатися порушенням. З одного боку, слово-ознака «додаткова» зустрічається і в організаційно-правовій формі, і в назві. З іншого - говорити про те, що слово «додаткова» в назві юридичної особи є посиланням на організаційно-правову форму, швидше за все, не можна: бо в формі йдеться про відповідальність, а в назві - про вигоду.

Крім того, незрозуміло, як йтимуть справи з похідними назвами. Наприклад, акціонерне товариство «Акціонер». Чи можна сказати, що «акціонер» є посиланням на організаційно-правову форму? Однозначної відповіді немає.

З некомерційними юрособами все ще більш заплутано. Візьмемо, наприклад, політичну партію. Виходячи з розрізнених визначень організаційно-правової форми, ми можемо вважати такою слова «політична партія». І що ж - слово «партія» слід виключити з назви?

Це означає, що при реєстрації юрособи слід проявляти обережність і не вживати в назві слів, що стоять перед лапками, а також похідних від них.

Повна копія під забороною

Друге табу Мін'юсту - тотожність. Не можна, щоб найменування було тотожним найменуванню іншої юрособи. Причому найменування включає в себе назву та організаційно-правову форму (наприклад, ТОВ «АБВГД», тут ТОВ - організаційно-правова форма; «АБВГД» - назва; все разом - найменування). Тобто на законних підставах можуть бути зареєстровані і існувати юрособи різних форм, але з однією назвою. Наприклад, АТ «АБВГД», ТОВ «АБВГД» і ПП «АБВГД».

Ми не розглядаємо випадки неправомірного використання назви всупереч положенням законодавства про захист інтелектуальної власності. Йдеться лише про вимоги написання найменувань, порушення яких може стати підставою для відмови в реєстрації.
Близькість до влади не допускається!

Мін'юст заборонив використовувати повні або скорочені назви органів державної влади, місцевого самоврядування. З повними назвами все зрозуміло. Однак труднощі викликає заборона, пов'язана зі скороченими назвами.

Іноді в нормативних актах (наприклад, в Положеннях про центральні органи виконавчої влади) скорочені назви згадуються «Мін'юст України», «Держмитслужба України», «Держархбудінспекція України». Але присутні в підзаконних документах зі словом «Україна». Якщо слідувати виключно буквою закону, то скорочені назви, але без згадки держави є законними. При цьому майже не викликає сумнівів, що якщо назвати якимось подібним чином своє ТОВ, то реєстратор відмовить виходячи не з букви, а з духу закону. А дух - субстанція більш ефемерна, ніж буква.

Ще складніше йдуть справи з тими органами, які не мають офіційних скорочень. В цьому випадку можна припустити, що таким скороченою назвою буде абревіатура. А з цього випливає, що велика кількість абревіатур може бути оголошено поза законом. Зокрема, такими можуть вважатися майже всі трьохбуквені абревіатури, що закінчуються на СС, ПС, ГС, РС, ОС (сільський, селищний, міський, районний, обласний рада), адже назви населених пунктів можуть починатися на будь-яку букву. Наприклад, Олександрійську міську раду (АГС) або Яготинський районна рада (Ярс).

У цю ж «заборонену зону» можна віднести чотирибуквені абревіатури, що закінчуються на РДА, МДА, ОДА (районні, міські, обласні

Імовірність, що в реєстрації юрособи з назвою, припустимо, «ОРС» відмовлять, мізерна. Але слід мати на увазі, що виходячи з букви закону все може бути саме так: якщо спочатку не відмовили в реєстрації, то згодом можуть «благополучно» цю реєстрацію скасувати.

Доречно згадати історію Альфонсо Капоне, занапастив не одну сотню душ, але потрапив у в'язницю за таке «миролюбна» злочин, як несплата податків. Коли всі засоби хороші, абревіатура може виявитися «якісної підніжкою» працює бізнесу. Будь-яка зацікавлена ​​особа може вимагати скасувати держреєстрацію (наприклад, у формі визнання недійсним запису про неї) юридичної особи. А це як мінімум на деякий час паралізує роботу суб'єкта господарювання.

Ще одним цікавим елементом «владного табу» є заборона на використання назв, похідних від назв органів держвлади і місцевого самоврядування. Теж мало конкретного. Наприклад, чи буде таке найменування, як Приватне підприємство «Василівський сельсоветской магазин», незаконним, оскільки використовує похідне від назви органу місцевого самоврядування, невідомо. Тому складно дати конкретні рекомендації, але «похідну близькість до органів» при виборі назви однозначно варто мати на увазі.
Безіменному повного (командитного) - відмовити!

Правило, дослівно процитоване Мін'юстом із Цивільного кодексу, стосується повних і командитних товариств.

Згідно з ним в реєстрації буде відмовлено, якщо найменування повного товариства не буде містити імена (найменування) всіх його учасників і слів «повне товариство» або імені (найменування) одного (декількох) учасників з додаванням слів «і компанія» (і, природно, згадки слів «повне товариство»).

Проблема даного правила в тому, що ім'я може бути витлумачено в двох значеннях - як власне ім'я і як ім'я фізичної особи. Власне ім'я (Василь, Петро, ​​Ферапонт і ін.) Є складовим елементом імені фізичної особи, яке, за Цивільним кодексом, включає ще прізвище та по батькові. Тобто або тільки ім'я, або повністю «ПІБ». Наприклад, створили повне товариство Назар Юхимович Сидорчук та Тарас Остапович Кравчук. Назва юрособи буде або Повне товариство «Назар Юхимович Сидорчук та Тарас Остапович Кравчук», або Повне товариство «Назар і Тарас». обидва ці

найменування щонайменше дивні й однаково «наполовину» неправильні, бо незрозуміло, ім'я фізособи або його власне ім'я належить згадувати.

З учасниками повного товариства - юрособами ситуація ще курйозні. Якщо слідувати правилам, які затвердив Мін'юст, виходить, що повне товариство повинне називатися приблизно так: Повне товариство «Товариство з обмеженою відповідальністю« АБВГД »і компанія». А у випадку зі змішаним складом учасників - ще цікавіше, наприклад, так: Повне товариство «Товариство з обмеженою відповідальністю« АБВГД »і Тарас».

Зрозуміло, що закон (в даному випадку Цивільний кодекс) має пріоритет. Зрозуміло також, що центральний орган виконавчої влади, який забезпечує державну політику в сфері підприємництва (а саме таким вважав себе Мін'юст, видавши ці вимоги), не може змінювати положення закону. Однак проблема існує і вирішувати її доведеться саме тим, хто буде займатися реєстрацією. Причому вирішувати, судячи з усього, «підручними засобами».

Аналогічним чином йдуть справи з командитними товариствами. У їхніх назвах повинні згадуватися слова «командитне товариство» і імена (найменування) повних учасників, або слова «командитне товариство» і ім'я (імена), найменування (найменування)

одного або декількох повних учасників і слова «і компанія».
Заборонені ПІФи, КІФ, банки, «національний» і Ко

Також варто згадати про квінтесенцію заборон, розкиданих по різних законів. Міністерство окремими положеннями заборонило, зокрема, використання наступних слів і словосполучень:

- «пайовий інвестиційний фонд» (ПІФ);

- «корпоративний інвестиційний фонд» (КІФ) для будь-яких юросіб, крім інститутів спільного інвестування;

- «банк» (можуть використовувати тільки зареєстровані фінустанови, які мають ліцензію Нацбанку).

Слово «національний» можуть використовувати заклади (установи) гуманітарної сфери, які отримали статус національних. Крім того, є ще одна заборона, який стосується банків. Їм заборонено використовувати цей прикметник (а також слова «державний», «центральний», «Україна» і похідні від них) без дозволу Нацбанку. Щодо інших юросіб (крім страховиків) заборони на використання слова «національний» немає.

«Кредитна спілка», «пенсійний фонд», «торгово-промислова палата», «профспілка», «страховик», «страхова компанія», «страхова організація» і т.п. можуть використовуватися тільки юрособами, які зареєстровані як відповідні суб'єкти. До слова, страхова компанія може використовувати слова «національна», «державна» і похідні від них тільки в разі, якщо держава є єдиним власником таких компаній.
підсумки