Ринкова економіка вільної конкуренції існувала в XVII-XIX ст. в розвинених на той час країнах і до сих її механізм вважається Однією із загальнолюдських цінностей, оскільки міг забезпечити максимальну економічну ефективність і раціональне використання ресурсів на основі дії об'єктивних економічних законів. Її характерні риси:
1. Приватна власність на всі види економічних ресурсів.
2. Вільний доступ на ринок і вільний вихід з нього, тому число учасників ринку нічим не обмежується.
3. Масовий характер ринку, вільна конкуренція великої кількості виробників, що веде до вирівнювання і стабільності ринкової ціни.
4. Повна свобода в переміщенні матеріальних, фінансових і людських ресурсів.
5. Право кожного учасника ринкових відносин на повну інформованість про попит та пропозицію, про ціну, прибуток, специфікацію товару, що дозволяє кожному виробнику і споживачеві зробити найкращий вибір з наявних можливостей.
6. Виключення будь-яких привілеїв для будь-яких груп продавців.
7. Обмеження ролі держави в регулюванні економічних процесів на ринку.
Сукупність цих характеристик показує, що ринкова економіка вільної конкуренції була заснована на приватній власності і права господарських суб'єктів вільно володіти, користуватися, розпоряджатися своїми ресурсами. Відносини між виробниками складалися на основі вільної конкуренції - економічного змагання, в якому виживали ті, хто постійно удосконалював технологію виробництва, економив витрати, орієнтувався на задоволення потреб споживачів.
Була свобода вибору і свобода підприємницької діяльності, яка проявлялася в тому, що 1) власники економічних ресурсів могли використовувати ресурси на свій розсуд, 2) робітники мали право вибирати такий вид діяльності, на який вони здатні, 3) споживачі вибирали такі товари і послуги. які вважали найбільш підходящими для задоволення своїх потреб.
З цих трьох виборів важливим був вибір споживача. Виробники виробляли такі товари і послуги, що відповідають потребам споживача, а власники ресурсів поставляли на ринок такі ресурси, з яких можна виготовити споживчі блага, які відповідали потребам споживачів (попит на ресурси - похідний від попиту на споживчі блага). Розподіл ресурсів відбувався на основі системи ринків і цін. Ресурси вкладалися у виробництво тільки тієї продукції, на яку попит перевищував пропозицію. Співвідношення попиту і пропозиції визначає ринкову ціну. Коли пропозиція зростає, попит насичується, ціна зменшується і знову ведеться пошук більш прибуткових галузей.
Кожен виробник намагається економити ресурси. знижувати витрати нижче ринкової ціни. Виробники мали можливість переливати капітал з галузі в галузь, в економіку інших країн. Це характеризувало відкритість економіки. У той період уряд виконував роль «нічного сторожа», яка полягала в захисті майнових прав господарюючих суб'єктів. Чисто ринкова економіка проіснувала до останньої третини XIX ст.
Дані про джерела: