До змісту "Актуальні теми"
До змісту "Політична безпека"
Ця людина зіграла ключову роль в одній з найбільш секретних і масштабних операцій ізраїльтян на пострадянському просторі. Лише після 17 років він погодився докладно розповісти про ті історичні події.
Єдиною надією "Натів" і Сохнута став єврейський активіст Душанбе Михайло Кімьягаров зі своїми братами, численними знайомими і великими зв'язками в різних структурах, і політичні партії. Як і що знаходилися тоді в Таджикистані ізраїльські посланці, він не любить поширюватися про свою участь в тих подіях. І лише після 17 років, Кімьягаров вперше детально описав порталу IzRus ту секретну операцію, в результаті якої близько 6000 чоловік зуміли вирватися з цього пекла і виїхати в Ізраїль.
Спадкоємець купців і рабинів
Михайло Кімьягаров народився в Душанбе в 1954 році в відомою і шанованою родині. Його дід з боку батька, Або Кімьягаров, був відомим в Самарканді торговцем і комівояжером, представником великого німецького підприємця Вагоффа в Російському Туркестані. "Про чесність діда ходили легенди, - каже Михайло. - Він ніколи не крав, не брав хабарів, був дуже благочестивим людиною. Коли Вагофф приїхав в Самарканд на початку ХХ століття, то був здивований - один з головних його помічників жив в більш ніж скромному будинку. Німець оцінив його чесна праця і за свій рахунок відбудував йому великий і просторий будинок, який належить нашій родині досі ".
Йона Аронов, дід Михайла з боку матері, був відомим Шойхет (різником) і рабином, якого часто відвідували імениті діячі іудаїзму Середньої Азії початку минулого століття. "Він був сиротою, але багаті євреї допомогли йому здобути релігійну освіту. Йона вивчав Талмуд, знав багато мов, але в 1937-му його заслали в Сибір, і там він загинув".
Кімьягарови перебралися в Душанбе в 30-х роках. Багато чоловіків цієї сім'ї пішли на фронт з початком Другої світової, три дядька Михайла - Пінхас, Нехемія і Шломо-Ар'є - не повернулися.
Він захопився історією на початку 60-х, коли побачив красиву чорно-білу фотографію своїх родичів, що жили в Ізраїлі. "Я дізнався, що в 30-х частина нашої родини перейшла кордон з Афганістаном і перебралася до Палестини. Саме тоді я почав цікавитися Ізраїлем, історією своєї родини і
З колишнім прем'єром
Ехудом Ольмертом
єврейства, а також народів Центральної Азії ".
У 1971 році він вступив на факультет історії Державного педагогічного інституту в Душанбе, і чотири роки по тому закінчив його з відзнакою, спеціалізуючись на історії Центральної Азії. Освіта допомогло Кімьягарову в армії - потрапивши в війська ППО на острові Сахалін, він був відзначений командуванням, і його перевели в політвідділ частини, де він пробув до кінця служби.
У 1989-му він зайнявся громадською діяльністю, створивши з друзями культурний центр "Ховер" (Друзі). "За часів перебудови у нас з'явилася, нарешті, можливість відкрито повернутися до традицій предків, проводити культурні вечори, де вивчали іудаїзм", - розповідає він.
Ізраїльтяни боялися їхати в Душанбе
Кімьягаров звернувся до своїх друзів Давиду Наматіеву і Моше Сазанаеву, що володів великими зв'язками в Душанбе, і вони допомогли прийняти посланців "Натів". Їм надали житло, і організували ряд зустрічей з представниками аеропорту, ВВІР, митної інспекції та іншими впливовими людьми. Саме тоді "Натів" почав розробляти план евакуації євреїв з Таджикистану в Ізраїль.
Як врятувати євреїв Таджикистану?
Цей план передбачав збір євреїв в готелі і в великий синагозі, яка перебувала поруч. "Повинні були прилетіти сотні солдатів військ спеціального призначення, і евакуювати євреїв в аеропорт, де їх повинні були чекати пасажирські літаки. Однак саме тоді, після чергового кровопролитного бою, ситуація в столиці трохи стабілізувалася, і потреба в такій операції відпала".
Бойовики і рятівник-узбек
Сам він вважає за краще "ділитися лаврами слави" з іншими. "Мені допомагали багато посланці Сохнута і" Натів ", ризикували своїм життям. Це: Захар Ардан, Авіноам Ідан, Ханан Ахітов, Алекс Кац, Аріель Каплан, Елі Іцхакі, Лев Щеголєв, Бенці Йошуа, Барух Гур, Біньямін Бен-Давид, Цвіка Кантор. Разом ми змогли врятувати євреїв Таджикистану і доставити їх в Ізраїль ".
Викладач Хайфського університету Авіноам Ідан, відомий радянолог, працював тоді в Душанбе в рамках співпраці з "Натів". "Михайло був однією з найвпливовіших фігур в єврейській громаді, - розповів він порталу IzRus. - У нього було багато зв'язків, і він, поза всяким сумнівом, надав найбільшу допомогу у вивезенні репатріантів. Він, взагалі, людина з великим серцем, і особисто допомагав багатьом людям, так що багато хто з приблизно 5000-6000 вихідців з Таджикистану зобов'язані йому тим, що змогли репатріюватися ".
Олександр Гольденштейн
Джерело - izrus.co.il