Роль заняття боксом в розвитку саморегуляції і морально-вольових якостей особистості дитини
Бокс як вид спорту пред'являє виключно високі вимоги до психіки спортсмена. Значно легше досягти певного рівня фізичної і техніко-тактичної готовності до турніру, ніж готовності психологічної.
Дані про індивідуальні особливості особистості представників зазначених груп, які визначаються шляхом спостережень, тестування і порівняння з модельними психологічними характеристиками, служать підставою для висновку про ступінь їх підготовленості та професійної придатності. Це важливо при відборі до складу команди і прогнозуванні спортивного результату. [8,9]
Стан психологічної підготовленості грає особливу роль, найчастіше воно є вирішальним в сутичці. Спортсмен, який не вміє впоратися з надмірним збудженням напередодні виходу на ринг, невпевнений у своїх силах, під час бою не зможе швидко мобілізуватися і розумно діяти. Якщо боксер добре психологічно підготовлений, спокійний, упевнений в собі, легко управляє своїм настроєм і діями в бою, він при сильно діючих факторах (пропуску сильного удару, невдачах в атаках і т.п.) зуміє мобілізуватися, правильно оцінити обстановку, врахувати можливості свої і противника і успішно вирішити тактичні і технічні завдання. [11,12]
При психологічній підготовці на перший план висуваються його індивідуальні якості; тому тренер повинен бути досить ерудованим в області психології, педагогіки, фізіологи і лікарського контролю з тим, щоб досконально вивчити свого підопічного і найбільш індивідуалізувати підготовку з урахуванням його здібностей і умов їх розвитку.
Підсумком психологічної підготовки боксера має з'явитися стан психічної готовності, яке знаходить своє вираження в максимальній мобилизованности спортсмена, віддачі всіх сил для досягнення найкращих результатів в змаганнях.
Проблема саморегуляції в спорті - одна з актуальних в силу високої значимості психологічного чинника в спортивній діяльності. Саморегуляцію ми розглядаємо в двох аспектах:
1) як здатність спортсмена керувати своїми думками, почуттями, діями;
2) як діяльність спортсмена по використанню коштів психорегуляции на тренуваннях і змаганнях, що сприяють оптимальному прояву власних фізичних і технічних можливостей.
Саморегуляція в спорті представляється сьогодні як усталене науковий напрям в спортивній психології. Її основна мета - формування особливого психічного стану, що сприяє найбільш повному використанню спортсменом свого потенціалу, накопиченого на тренуваннях. Це досягається завдяки спеціальним центрально-мозкових перебудов. [1,30]
Ініціативність - найбільш цінна якість боксера. Взяти ініціативу бою в руки - значить наполовину виграти його. Нав'язуючи противнику свою тактику, боксер підкоряє своїм задумам хід бою, і, навпаки, йдучи на поводу у противника, він лише пристосовується до нього, втрачає ініціативу.
Ініціативність властива вольовим людям, ця риса властива кращим майстрам боксу. Вони не чекають, коли почне діяти противник, а з самого початку бою прагнуть захопити ініціативу і диктувати противнику свою тактику. В ході тренування тренер повинен приділяти велику увагу вихованню ініціативності у боксера.
Впевненість боксера виражається в невимушеному, вільному поведінці на рингу, в неквапливих, але своєчасних і точних діях, які збігаються з його тактичними задумами.
Впевненість в собі, в своїх силах - результат копіткої і наполегливої роботи боксера над собою, результат його бойового досвіду.
Сміливість боксера заснована на його впевненості в своїх силах, в надійності засвоєної техніки. Беручи сміливі рішення, боксер втілює їх у дії, спираючись не на підсвідомої бравади, а на суворому розрахунку, на глибокому знанні техніки і тактики боксу, на мужність і силу волі.
Боротьба за моральну перевагу виражається особливо яскраво в бою на рингу. Невміння придушити страх вольовим зусиллям, невміння змусити себе боротися за перемогу завжди викликає у боксера почуття безсилля.
Морально-вольова підготовка спрямована на вирішення низки завдань.
Серед яких основний і найбільш значущою є виховання моральних сторін особистості спортсмена. Вони включають в себе формування свідомості, відповідальності за свої вчинки, працьовитості, сумлінного ставлення до тренувань, дисциплінованості, сміливості, рішучості, витримки, самовладання, вміння долати труднощі, наполегливості, поваги до членів колективу, прагнення прийти на допомогу оточуючим. [12,16]
Моральне виховання. Фізичне виховання органічно пов'язане з моральним. На навчально-тренувальних заняттях і особливо під час спортивних змагань людина має великі фізичні навантаження, які сприяють формуванню таких якостей характеру, як сила волі, сміливість, самовладання, рішучість, упевненість в своїх силах, витримка, дисциплінованість. Тому заняття спортом виховують почуття колективізму, відданість своєму колективу. У спортивній боротьбі розкриваються такі моральні якості як чесність, повага до суперника, здатність підпорядкувати свою поведінку нормам спортивної етики. [1,23,31]
Основний метод виховання у спортсмена моральних і вольових якостей - метод переконання, роз'яснення. У чому людина переконана, тому він слід без примусу, з глибокою вірою в правильність, необхідність цього.
Переконання - основний метод у вихованні гуманістичної моралі. Метод переконання грає велику роль у формуванні характеру людини. Але не можна покладатися тільки на викладача. Велике значення має свідоме ставлення до цього методу, переконання самого себе.
Роз'яснення - метод емоційно-словесного впливу на людину (вихованця). Важлива риса, яка відрізняє роз'яснення від пояснення і розповіді, - орієнтованість впливу на дану особу або групу людей. Роз'яснення застосовується тільки там і тільки тоді, коли дитині дійсно необхідно щось пояснити, повідомити про нові моральних положеннях, так чи інакше вплинути на його свідомість і почуття. [25]
Таким чином, психологічна підготовка є дуже складний процес актуального стану до тих пір, поки воно не стане домінуючим, а потім перетвориться в властивість особистості. Центральним завданням цього процесу є формування відповідних відносин, що становлять основу спортивного характеру. Ці відносини створюються як під впливом зовнішніх впливів (з боку тренера, батьків тощо.), Так і в процесі самовиховання.
У процесі виховання і самовиховання відбуваються зміни психічних процесів і станів, які визначають розвиток тільки в тому випадку, якщо вони постійно закріплюються. Все викладене вище розкриває основну задачу психологічної підготовки. Формування та вдосконалення властивостей особистості, що визначають успіх не тільки спортивного тренування чи змагання, а й поведінки в повсякденному житті і в екстремальних ситуаціях, пов'язаних з необхідністю яскравого прояву тих чи інших морально - вольових якостей і рис характеру.