- Я не зможу, Сем.
- Я знаю. Це помилка. По правді кажучи, нам і бути тут нема чого. Але ми тут. Ми немов в легенді опинилися, містер Фродо. В одній з тих, що беруть за душу. У них стільки страхів і небезпек. Часом навіть не хочеться дізнаватися кінець, бо не віриться, що все скінчиться добре. Як може все знову стати як і раніше, коли все так погано. Але в кінці все проходить. І навіть самий непроглядний морок розсіюється. Гряде новий день. І коли засвітить сонце, воно буде світити ще яскравіше. Такі великі легенди врізаються в серці і запам'ятовуються назавжди. Навіть якщо ти чув їх дитиною і не розумієш, чому вони врізалися. Але мені здається, містер Фродо, я розумію. Зрозумів тепер. Герої цих історій сто раз могли відступити, але не відступили. Вони боролися, тому що їм було, на що спертися.
- На що ми спираємося, Сем?
- На те, що в світі є добро, містер Фродо. І за нього варто боротися.
«I can not do this, Sam».
«I know. It's all wrong. By rights, we should't even be here. But we are. It's like in the great stories, Mr. Frodo. The ones that really mattered. Full of darkness and danger they were. And sometimes you did not want to know the end, because how could the end be happy? How could the world go back to the way it was when so much bad had happened? But in the end, it's only a passing thing, this shadow. Even darkness must pass. A new day will come. And when the sun shines, it will shine out the clearer. Those were the stories that stayed with you. That meant something, even if you were too small to understand why. But I think, Mr. Frodo, I do understand. I know now. Folk In those stories had lots of chances of turning back, only they did not. They kept going because they were holding on to something ».
«What are we holding on to, Sam?»
«That there's some good in this world, Mr. Frodo. And it's worth fighting for ».