Чи замислювалися ви коли-небудь про те, хто придумав нотну грамоту і чому саме До-Ре-Мі-Фа-Соль-Ля-Сі. і що взагалі означають ці букви? Сьогодні Muzobzor поділиться з Вами цікавою інформацією про походження нот, і розкриє таємницю їх назви.
Винахідником всесвітньо відомої нотної грамоти вважається чернець Гвідо Аретінскій (Гвідо д'Ареццо), що жив в 990-1160 року нашої ери. Як і все прекрасне в ті часи, нотна грамота зародилася близь Флоренції, невеликому містечку в Тоскані - Ареццо. У Флоренції встановлено пам'ятник монаху:
Гвідо був учителем музики і хорового церковного співу при різних храмах, він багато подорожував по Італії, зустрічався в Римі з Папою Іоанном XIX і багато працював над створенням музичної грамоти, яка стала б загальноприйнятою.
Одного разу, намагаючись придумати більш легкий спосіб заучування незнайомих мелодій для піснеспіви, Гвідо придумав систему сольмизации на основі акровірша молитви до Іоанна Хрестителя:
UT queant laxis
REsonare fibris
MIra gestorum
FAmuli tuorum
SOLve polluti
LAbii reatum
Sancte Ioannes
(В перекладі з латинської: "Щоб слуги твої голосами своїми змогли оспівати чудові діяння твої, очисти гріх з наших зганьблених вуст, про, Святий Іоанн")
Назви всіх нот, крім першої, закінчуються на голосний звук, їх зручно співати. Склад ut - закритий і проспівати його як усі неможливо. Тому назва першої ноти октави, ut, в шістнадцятому столітті замінили на do (швидше за все, від латинського слова Dominus - Господь).
Сучасна інтерпретація назв нот виглядає так:
Do - Dominus - Господь;
Re - rerum - матерія;
Mi - miraculum - диво;
Fa - familias рlanetarium - сім'я планет, тобто сонячна система;
Sol - solis - Сонце;
La - lactea via - Чумацький шлях;
Si - siderae - небеса.
Крім усього іншого, Гвідо належить і величезна заслуга в прогресі письмової частини нотної грамоти. Під час виступу хору, Гвідо для вказівки нот використовував свою ліву руку, згинаючи суглоби пальців він вказував, яку ноту брати в той чи інший час:
Надалі, Гвідо почав відзначати звуки нотами (від латинського слова nota - знак). Ноти, заштриховані квадратики, розміщувалися на нотному стані, що складається з чотирьох паралельних ліній. Зараз цих ліній п'ять, і ноти зображують кругом, а не квадратом, але принцип, введений Гвідо, залишився без змін.
