Етимологічний російськомовний словник Фасмера
зляжу
"Тонке, довге колода, важіль", арханг. зліг - то ж (Даль), зліг "тонка, довга жердина", Донського. (Миртов), ослегі, лати "товсті кілки", олонецкой. (Кулик.), Переслега "перекладина", Псковська. Тверській. (Даль). Форму на -е- зважаючи однакового знач. не має сенсу відривати від форм на -я-. Але пор. укр. слiгі мн. "Товсті поперечини, місток", поряд зі сляж, рід. п. -а м. "перекладина", мн. сляжi, а також зляжу "перевізні судно - паром, човен", Тверська. (Даль). Форми на (= укр. I) зближуються з лит. slegti, slegiu "тиснути", slektis "жом, прес" (граф. II, 321). Рос. форми на -я- зводять до * слг- і зближують з лит. slenksnis, slenkstis "поріг", лтш. slieksnis - то ж, які Лескін (Abl. 343) відносить з коливаннями до літ. slinkti "крастися" (див. також М.-Е. 3, 938 і сл.); пор. Маценауер, LF 14, 82; Зубатий, LF 20, 406. лтш. slenge, slengis "одвірок", яке Маценауер відносить сюди ж, згідно Мюленбаху-Ендзелін (М.-Е. 3, 926), запозичують. з середньовічної н.-нім. slenge "рамка", звідки і ест. leng "плетінка". На думку Зубатого (там же), балто-слов. слова пов'язані з нов.-в.-н. schlank "стрункий", нж.-ньому. slank "тонкий, гнучкий" і спорідненими. Далі Террас (ZfslPh 19, 123) зближує це слово з * lociti (див. Лучити I). Походження слів зляжу, зліг можна буде з'ясувати тільки за умови залучення більш древніх прикладів.
Ви можете поставити посилання на це слово:
буде виглядати так: зляжу