Я пам'ятаю, коли знесилена від горя,
Перед матір'ю Божої я в церкві стояв
За пекучі сльози, за скорботу і біль
Лиху долю, що не соромлячись, звинувачував.
Співав ангельський хор, яскраво свічки горіли,
Господь осяяв мене міцною рукою,
І лики святих душу грішну гріли -
Вселяли надію, любов і спокій.
Коли безвиході морок розганяла,
Даруючи свій Божественне Світло, Благодать,
Тоді мене віра в Христа надихала
Нести тяжкий хрест, на долю не нарікати.
Рятує душі і повсякчас, і нині,
З болящі диво цілісний здійсни,
Ти лікар всіх лікарів, всіх хворих,
Божий Сину, лікар виразки і скорбна духом.
Коли гинеш, май упованье
На Господа Бога Ісуса Христа.
З давніх-давен творять чудеса лікування
Причастя, Хрест і Свята Вода.
А скількох, Пречиста, Ти зцілювала
За допомогою Твоїх чудотворної ікони,
Ти Русь від ворогів багаторазово рятувала,
Любові виконуючи синів Закон.
Заступниця Миру, без Церкви Христової
Я жив би гірчить і гірше худоби,
Без Милості Божої в юдолі суворої
Згубила б мене супостата п'ята.
А життя моєї розколовся камінь
Не ти втілила в живій моноліт?
З'явилася, вдихнула Божественний полум'я,
І чим я страждав, там вже не болить.
Як в храмі святі миті солодкі!
Збагнув я Закон, завершуючи свій вік:
Без віри - я безодня, смердяча гидко,
А з Богом, воістину, я - людина!