Способи прийняття спадщини
Спадкоємцям ст. 1153 ЦК РФ надані два можливих способи прийняття спадщини. У науковій літературі зазначені способи традиційно називаються «формальним» і «неформальним».
Перший спосіб прийняття спадщини (формальний) відбувається шляхом подачі за місцем відкриття спадщини нотаріусу або уповноваженому відповідно до закону видавати свідоцтва про право на спадщину посадовій особі заяви спадкоємця або про прийняття спадщини, або про видачу свідоцтва про право на спадщину (абз. 1 п. 1 ст. 1153 ЦК РФ). Законом передбачена письмова форма зазначених заяві (ст. 62 Основ законодавства про нотаріат).
У заяві про прийняття спадщини зазначаються такі відомості (див. П. 20 Методичних рекомендацій щодо оформлення спадкових прав):
- прізвище, ім'я, по батькові (якщо воно є) спадкоємця і спадкодавця;
- дата смерті спадкодавця і останнє місце проживання спадкодавця;
- волевиявлення спадкоємця про прийняття спадщини;
- підставу (я) успадкування (заповіт, родинні та інші відносини);
- дата подачі заяви.
У заяві зазначаються також інші відомості залежно від відомої спадкоємцю інформації (про інших спадкоємців, про склад і місце знаходження спадкового майна та ін.).
У ст. 1153 ЦК РФ передбачена можливість подачі двох різних заяві (заяви про прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право на спадщину). Зазначені заяви мають рівний юридичною силою і свідчать про беззастережне прийняття спадщини.
Разом з тим названі заяви мають певні відмінності за програмними цілями. Подача заяви про прийняття спадщини обмежується метою утвердитися в праві на спадок. Цей спосіб прийняття спадщини може бути доцільним в тих випадках, якщо спадкоємець не має наміру поки отримувати свідоцтво про право на спадщину, а також у випадках, якщо успадковуються права, здійснення яких не потребує їх державної реєстрації. Подача заяв про видачу свідоцтва про право на спадщину має на меті офіційного посвідчення прав спадкоємця на придбане спадок. Подача першої заяви не виключає в майбутньому звернення спадкоємця, який прийняв спадщину, з проханням до відповідних органів про видачу свідоцтва про право на спадщину.
Законом регламентовано порядок подачі відповідних заяві. Заява може бути передано спадкоємцем (його законним представником) нотаріусу або уповноваженій посадовій особі особисто. Крім того, в законі передбачена можливість передачі заяви третьою особою або пересилання його поштою. При використанні двох останніх можливостей підпис спадкоємця на заяві повинна бути засвідчена нотаріусом, посадовою особою, уповноваженою здійснювати нотаріальні дії (п. 7 ст. 1125 ЦК РФ - посадовою особою органів місцевого самоврядування та посадовою особою консульських установ Російської Федерації), або особою, уповноваженою засвідчувати довіреності відповідно до п. 3 ст. 185.1 ГК РФ. Так, особами, що володіють правом засвідчити підпис спадкоємця на відповідній заяві, є:
Прийняття спадщини через представника можливо, якщо в дорученні спеціально передбачено повноваження на прийняття спадщини (абз. 3 п. 1 ст. 1153 ЦК РФ).
У Цивільному кодексі України не вказується на необхідність посвідчення довіреності, яка видається для здійснення акту прийняття спадщини. Однак представляється доцільним посвідчення таких довіреностей нотаріусом або відповідним уповноваженим посадовою особою.
Другий спосіб прийняття спадщини полягає в скоєнні конклюдентних дій, тобто фактичного вступу у володіння або управління спадковим майном.
Під фактичним прийняттям спадщини, згідно п. 2 ст. 1153 ЦК РФ, слід розуміти вчинення спадкоємцем дій, що свідчать про прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець:
Як приклад таких дій в зазначеному Постанові виділяються наступні:
- вселення спадкоємця в належало спадкодавцеві житлове приміщення або проживання в ньому на день відкриття спадщини (в тому числі без реєстрації спадкоємця за місцем проживання або за місцем перебування);
- обробка спадкоємцем земельної ділянки;
- подача в суд заяви про захист своїх спадкових прав;
- звернення з вимогою про проведення опису майна спадкодавця;
- здійснення оплати комунальних послуг, страхових платежів;
- відшкодування за рахунок спадкового майна витрат, передбачених ст. 1174 ЦК РФ;
- інші дії щодо володіння, користування і розпорядження спадковим майном.
При цьому такі дії можуть бути вчинені як самим спадкоємцем, так і за його дорученням іншими особами. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом строку прийняття спадщини, встановленого ст. 1154 ЦК РФ.
Наявність спільного зі спадкодавцем права спільної власності на майно, частка в праві на яке входить до складу спадщини, саме по собі не свідчить про фактичне прийняття спадщини.
З метою підтвердження фактичного прийняття спадщини (п. 2 ст. 1153 ЦК РФ) спадкоємцем можуть бути представлені, зокрема, довідка про проживання разом зі спадкодавцем, квитанція про сплату податку, про внесення плати за житлове приміщення і комунальні послуги, ощадна книжка на ім'я спадкодавця, паспорт транспортного засобу, що належав спадкодавцеві, договір підряду на проведення ремонтних робіт та інші документи.
При відсутності у спадкоємця можливості подати документи, що містять відомості про обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, судом може бути встановлений факт прийняття спадщини, а при наявності спору відповідні вимоги розглядаються в порядку позовного провадження.
Крім того, факт неприйняття спадкоємцем спадщини може бути встановлений після його смерті за заявою зацікавлених осіб (інших спадкоємців, які прийняли спадщину).
Споживання пам'яті: 0.75 Мб