Святі мученики Інна, Пінна і Римма - родом слов'яни, з північної Скіфії, учні святого апостола Андрія Первозванного.
Святі мученики Інна, Пінна і Римма - родом слов'яни, з північної Скіфії, учні святого апостола Андрія Первозванного. Вони вчили про Імені Христового і хрестили багатьох варварів, звернувши до правдивої віри. За це були схоплені місцевим князем, але не відреклися від Христа і не принесли жертви ідолам.
Тоді стояла жорстока зима; річки скуті були морозом так, що по льоду пересувалися не тільки люди, а й коні з візком.
Князь наказав поставити в лід великі колоди і прив'язати до них святих, поступово опускаючи їх в студену воду.
Коли лід дійшов до шиї святих, вони, змучені страшною холодом, зрадили Господа свої блаженні душі.
Вважають, що місцем їх мук була річка Дунай. Час їх страждань відносять до I століття.
(Спочатку чоловічі імена Інна, Пінна і Римма в Росії тепер вважаються жіночими).
Тропар Святим мученикам Інні, Пинні і Риммі, глас 2
Тому що як Первозваннаго учениці / Первозваного явістеся від словен, / і братію вашу / світлом Істини просвещающе, / від безбожнаго свірепаго князя / люту смерть прийняли есте, / мразь окованні і ледом задушених, / на Дунаї ріці в Скіфстей країні. / Але яко душі за други положшіі, / святії Інно, Пінно і Римма, / і про нас всемощния молитви приносите, / вся мова словенська / паки до Христа обращающе.
Кондак Святим мученикам Інні, Пинні і Риммі, глас 2
Велия віри виправлення: / льодом окованні, яко на воді упокоєння, / святії Інна, Пінна і Римма радовахуся, / мучитель ж безумні яряшеся, / плоди їх винограду тщася погубити, / але обаче донині від словенських мову / святої гроно Христос сприймає, / і первомученик словенських вінчає вінці. / за це і ми, / вирощених вами вірних отрочат, / дякуємо і молимо ви, святії: / випросіть теплими молитвами і нам / в Дусі істини по Бозе ревноваті.