Сëрнітам коміöн (говоримо по-комі) - Чужа му (рідна земля) - ліве меню, національна дитяча

C.Я. Маршак нима Комі Республікаса челядьлöн національнöй бібліотекаин ем яр'югид серпаса, Міча та шань комі небöг'яс. Кöс'яннид кö тöдни комі кив та лиддьини комі небöг, гіжсьöй комі кивкöд «Оз Тусь» творческöй студіяö. Корам студіяö 2-öд, 3-öд, 4-öд классин велöдчисьясöс вежоннас öтчидись бид вося тӧв шӧр, урасьöм, раку, кіс му та ода-кора тöлисьö.

Студіяö позьö гіжöдчини 44-89-08 телепон пир (краєзнавство та комі література юкöд).

Вивчаємо комі мову і літературу

Ми живемо в селі Большелуг (Иджидвідз)

У селі Большелуг Корткероського району, що в 120 кілометрах від столиці Республіки Комі, всі жителі, починаючи від беззубих немовлят до древніх людей похилого віку, розмовляють по-комі. Радісно від того, в Комі краї залишилися ще такі місця, де комі мову для населення - рідний! На комі кажуть, на комі думають, на комі читають, на комі пишуть.

Жителі села Большелуг пишаються знаменитими земляками: звідси родом - сказительница Юстина Попова, хірург Олексій Мішарін, письменниця Олександра Мішаріна, поетеса Олена Старцева, драматург Олексій Попов, композитор і артист Михайло Бурдин, композитор і поет Геннадій Попов, журналіст Павло Сімпелев і багато інших відомих людей .

Для читачів Большелугского філії були проведені бібліотечні заходи щодо творчості комі і фінно-угорських письменників. На літературному святі «Чужа муöй-мамöй» ( «Рідна земля-матінка), присвяченого 80-річчю від дня народження комі поета Миколи Щукіна, хлопці дізналися про творчий шлях письменника, познайомилися з його творами, розгадали загадки з барвистою книги Н. А. Щукіна «Азбукаа нöдкив'яс» ( «Азбука в загадках») і змагалися в красномовстві.

Хлопці з Большелуга з інтересом брали участь у виставці-вікторині «Розповіді для дітей про історію Комі краю» і в книжкових виставках-іграх «Морт та вöр-ва» ( «Людина і природа») і «Міян комі кив» ( «Наш комі мову »), а три учнів Большелугской середньої школи стали призерами віртуальної виставки-вікторини організованою бібліотекою ім. С. Я. Маршака під час літніх читань.

І вам, дорогі читачі, теж можна взяти участь в конкурсах, вікторинах та іграх по комі мови та літератури! Варто тільки зайти в розділи «Рідна земля», «Віртуальні виставки» і «Конкурси» порталу бібліотеки ім. С. Я. Маршака. Дерзайте! Відповідайте! Чекаємо зустрічі з вами.

Діти написали книгу

Виконали свої вірші на комі мовою учні Гімназії мистецтв при Главі РК »ім. Ю. А. Спиридонова Генріх Немчинов і Софія Кустишева, вихованки шкіл Сиктивкара Спіріна Софія, Конопко Анастасія, Морозова Анастасія. Вразило учасників презентації виступ учнів шкіл Ежвінского району Павла Качина, Аріни Єфремової, Валерія Черних, Сергія Сметаніна, Весни Худіна, Аліни Ціпліной.

Учасники свята «Ас вöр-ва» побачилися з юними художниками-ілюстраторами книги і диска Оленою Буковець і Веронікою Вережніковой - учнями Ежвінской дитячої художньої школи м Сиктивкара. Приємно здивувала учасників презентації художня робота Наталії Тарабукін, що прикрасила обкладинку книги. Про самобутньому творчості юної художниці повідала гостям її мама Тарабукина Ірина Іванівна.

Поділилися своїм посмішкою

Видання збірника стало результатом реалізації бібліотечного проекту «Молоді та талановиті» (Томӧсь та енбіаӧсь), в ході якого юні поети і прозаїки протягом минулого року брали участь в різних заходах (Малий поетичний марафон, воркшоп «Молоді й талановиті», семінари, майстер-класи , зустрічі з творчими людьми республіки).

Привітала хлопців з тим, що їхні твори увійшли в такий чудовий збірник, голова правління Спілки письменників Республіки Комі Олена Василівна Козлова. Письменниця висловила надію, що з юних літераторів в недалекому майбутньому можуть вирости знамениті комі письменники, які поповнять ряди Спілки письменників Росії. До привітань приєднався народний поет Республіки Комі Володимир Васильович Тимин. Він згадав себе в шкільному віці, побажав хлопцям удачі і подарував гостям «ордена» з символікою «Комі Котира», першої вручивши нагороду міністру культури Республіки Комі Анастасії Станіславівні Прокудіна.

Хлопці зізналися в тому, що найбільше їх сьогодні вразили дві речі - те, що їх роботи потрапили в такий гарний збірник і те, що їм вдалося побачити «справжнього Тимина».

Дякуємо дітей, які подарували читачам диво - свої посмішки. Нова книга розійшлася по бібліотеках республіки, і кожен бажаючий зможе її погортати. Ми впевнені, що кожен читач, який взяв в руки книгу, теж посміхнеться у відповідь, і життя стане ще яскравіше і радісніше!

Томӧсь та енбіаӧсь!

С.Я. Маршак нима Комі Республікаса челядьлöн національнöй бібліотекаин Комі гіжӧд лун кежлӧ воссіс «Ов да вив, комі кив!» Виставка, а комі кив велӧдни окотітисьясли Лої дасьтӧма «Чом» ворсӧм.

Ода кора 19-ӧд лунӧ лиддьисянінин чукӧртчісни гіжни босьтчись челядь, код'яс радейтӧни комі кив, лиддьисьӧни коміӧн та відлӧни гіжни ас Чужа кив вилин кивбур-вісьт'яс.

«Ас муись, ас Грездов він розум»

«До рідній сторонці приростаєш серцем»

Хлібом-сіллю і задушевними комі піснями зустріли гостей господарі бібліотеки і ансамбль «Ар'явив» під керівництвом Ірини Чув'юровой з Будинку культури села Вильгорт. Відзначимо, що назва лабораторії «Ас муись, ас Грездов він розум» ( «До рідній сторонці приростаєш серцем») - це слова комі письменника Івана Білих з села Палевіци цього району, який написав самобутні книги про рідних місцях, про своїх земляків.

Запам'яталася яскрава і насичена враженнями екскурсія в Сиктивдінского Будинок народних ремесел "заздалегідь», де гостей радо зустріла директор Олена Менікова - професіонал своєї справи, знавець декоративно-прикладного мистецтва. Фахівці Дому «заздалегідь» зуміли переконати учасників лабораторії в тому, що цей культурний центр - просторий, оснащений затишними залами і майстернями для занять по найрізноманітнішим видам образотворчого творчості - є оригінальним у своєму роді хранителем прикладної творчості жителів стародавньої Ком землі. Адже тут сучасні діти і дорослі осягають таємниці майстерності комі народу, вчаться створювати своїми руками вироби з дерева, глини, тканини та інших матеріалів. Учасники лабораторії придбали вироби початківців майстрів на добру пам'ять про цей унікальний установі Сиктивдінского району, а багато хто з них вирішили теж стати учнями Дому «заздалегідь» і приходити сюди в подальшому для того, щоб вивчати секрети майстерності своїх предків, навчитися робити красиві вироби своїми руками.

По дорозі з занулити в село Об'ячево директор МУК «Прілузская МЦБС» Олена Морозова розповіла про історію рідного району. У селі Об'ячево учасники лабораторії пройшли по етнотурістіческому маршруту «Стежкою предків», відвідали виставку-продаж сувенірної продукції, побували в районному Центрі образотворчого мистецтва і прикладної творчості при голові МР «Прілузскій», в Центральній дитячій бібліотеці і Центральної межпоселенческого бібліотеці ім. В. В. Юхніна МУК «Прілузская МЦБС». Про традиційні та нові форми бібліотечного краєзнавства розповіли заступник директора МУК «Прілузская МЦБС» по роботі з дітьми Наталя Сердітова, Катерина Коснирева з Прокопьевкі, Олексій Логунов з Літки, Ольга Мусанова з Слудкі. З краєзнавчими бібліографічними посібниками познайомила головний бібліограф бібліотеки ім. В. В. Юхніна Тетяна Кетова. Заступник директора МУК «Прілузская МЦБС» по інноваційно-методичної роботи Олена Казакова провела презентацію збірки і мультимедійного диска «Василь Юхніна: особистість, творчість, доля». Творчої спадщини В. В. Юхніна присвятив виступ голова Прілузского комітету «Комі войтир» Костянтин сердито, відомий в республіці як комі письменник Скöр Кöсьта.

На лабораторії працювала Літературна секція для учнів і педагогів на базі МОУ «Об'ячевская середня загальноосвітня школа». Школярі зустрілися з членом Спілки письменників Росії Оленою Афанасьєвої, краєзнавцем Миколою Дороніним, молодими поетами Оленою Старцевой і Любов'ю Ануфрієва з літературного об'єднання при республіканському журналі «Арт». Олена Афанасьєва провела навчальний семінар для дітей, що займаються літературною творчістю.