- Право першими заступити в почесна варта на пост № 1 було надано учням школи № 44 - переможцям міського фіналу військово-спортивної гри «Орлятко» Андрію Соколану, Сергію Буянова, Сергію Волкову, Олексію Нікітіну, Ользі Вербицької та Марині Колосковою, - розповідає начальник штабу поста капітан 1 рангу запасу Володимир Гаврилюк, - начальником варти був Сергій Кошкін. І ось з тих самих пір щорічно близько 3.000 юнаків і дівчат у складі почесної варти заступають на посаду № 1.
Різні були часи, і після розвалу Радянського Союзу мало не розвалився і пост № 1. І все-таки цього, на щастя, не сталося. Можливо, в силу величезної патріотичності городян, особливого духу міста-героя. Сьогодні, за словами Володимира Гаврилюка, через пост проходять учні 45 шкіл міста. Севастопольський пост № 1 є єдиним постійно діючим з 148 постів колишнього СРСР. І в цьому його унікальність і неповторність.
Сьогодні пост № 1 це така ж визначна пам'ятка міста-героя, як і Графська пристань, пам'ятники Нахімову, Казарському або Затопленим кораблям. Сьогодні без нього важко собі уявити Севастополь. І справа не тільки в красивому церемоніалі, яким милуються тисячі і тисячі севастопольців і гостей міста. Справа в його величезному виховному значенні. Юнаки та дівчата, стоячи біля Вічного вогню, у гранітних плит Меморіальної стіни, як би вбирають в себе героїчний дух Севастополя, його безстрашних захисників, стають свідками відбуваються біля Меморіалу знакових подій, переймаються глибокою повагою до славної історії міста, його минулого.
Не знаю долю всіх перших постовцев. Але про двох скажу. Андрій Соколан став офіцером, дослужився до капітана 1 рангу, був начальником військової кафедри Севастопольського державного технічного університету. Офіцером-вихователем став і капітан 1 рангу Сергій Волков. Випускник Київського вищого військово-морського політичного училища він був комсомольським працівником, заступником командира БПК «Азов», пройшов школу політуправління ЧФ. Зараз - заступник командира найбільшого з'єднання кораблів Чорноморського флоту. Мені не раз доводилося виходити з ним у море. Можу з упевненістю сказати, він відбувся як офіцер-вихователь, як людина. І навіть сьогодні, через 35 років він пам'ятає свої незабутні вахти на посаді № 1.
На кабінки для поста № 1 фонд виділив 20.000 гривень. Зараз благодійна організація, за словами Володимира Гаврилюка, розглядає можливість закупівлі нових меблів і, зокрема, стільців для приміщення, де розміщується пост, комплектів обмундирування для хлопців замість зносилася уніформи.
В кінці травня заступник голови правління благодійної організації «Відродження слов'янської єдності» Ярослав Андрончик повідомив мені про те, що вже проведена оплата меблів, нової форми і значків поста № 1. На це виділено 18.000 гривень.
Сьогодні пост № 1 затребуваний як ніколи. І пов'язано це не стільки з його ювілеєм, скільки з уже відбувся 225-річчям Чорноморського флоту і майбутнім ювілеєм Севастополя, іншими знаменними подіями, які обумовлені приїздом численних, в тому числі і іноземних, гостей.