Присвячується, моєму Батькові -
Колесніченко Віктору Миколайовичу!
Батько мій, дорогий. 24 роки минуло,
як, ти покинув нас!
На небеса, пішов.
Мені, до сих пір не віриться!
Що поруч немає ТЕБЕ, татко!
Але в думках, в серці і в душі, ТИ
завжди зі мною! І образ твій, завжди
перед очима! Твоя посмішка, погляд твій,
дорогий і голос дорогоцінний, завжди
залишаться, в пам'яті моїй!
Вже півжиття, прожила я,
без ТЕБЕ, татко! Чесно, зізнаюся,
накаруселіла по життю, я, дай Боже!
Але ми, з усім, впоралися, я і мама!
Слава Богу. Мама, мене підтримує і
допомагає, у всьому! Правда хворіє,
вона в мене! Вік, дає про себе знати!
Вона, у нас, "міцний горішок", так що, все
будить, у нас, відмінно!
Годочки ростуть, а зніми, розуму додається,
життєвого досвіду!
Розважливі стаєш, мудрішими!
Друзів, як локшину, через "сито життя"
пропускаєш!
Злилося в водостічну трубу, дуже багато,
залишилися одиниці!
Хочу зізнатися, татко. ТОБІ!
Я по життю, нічого не боюся!
Всі страхи, розігнала я свої!
Тепер вони від мене бігають, куди попало!
Але це, вже їхні проблеми!
Ось так, я і живу, татко, без ТЕБЕ!
Як кажуть: "Життя - боротьба, вічне
рух! Так що, я в постійному русі!
І цьому, дуже рада!
А найголовніше, як ТИ. мене, вчив!
Прагну і поступаю завжди,
в будь-якій ситуації, яка б не склалася,
залишатися Людиною!
Ну поки і все!
Люблю, скучаю, подумки обіймаю і цілу!
Твоя дочка, Наталія Колесніченко - Венеціанська!