- Холмс, ви вже чули про це жахливе вбивство? - Лестрейд влетів в кімнату і закружляв навколо столу, за звичкою заглядаючи в кожен кут кімнати, потім під стіл, під лесницу, потім за камін. Що ж, шукач є шукач.
- Доброго ранку, інспектор, - незворушно сказав сищик, відкладаючи ранкову "Таймс", розкриту якраз на тій сторінці, де йшлося про скоєний вночі страшному убйстве молодий спадкоємиці Джеймса Міллера, відомого банкіра з Сіті.
- Ах да! Звичайно! Привіт, Холмс! Ви, я бачу, вже в курсі. І що ви про це думаєте?
- А ви інспектор? Підозрювані вже є?
- Підозрюваних цілий будинок і ніяких доказів, - Лестрейд знову скочив і нервово заходив по кімнаті. - Чи не складете мені компанію?
- Звичайно, дорогою інспектор, як раз сьогодні я нічим не зайнятий і не проти зайнятися чимось цікавим.
Через півгодини Лестрейд і Шерлок Холмс були в будинку Міллера. Інспектор швидко провів сищика по дому, попутно розповідаючи те, про що вже встиг дізнатися.
Сищики увійшли в невелику кімнату, аскетична обстановка якої складалася з ліжка, стільця і письмового столу біля вікна. Холмс підійшов до столу, задумливо подивився на розкидані в безладді предмети і впевнено сказав:
- Думаю, можна не допитувати всіх. Кличте констебля, Лестрейд. Дядя дівчата дійсно бачив вбивцю, але, схоже дуже боявся його.
- Хто ж це, Холмс ?!
- Вбивцю звуть.
Подивіться на стіл разом з Холмсом і закінчите його фразу. Тільки обов'язково з доказами.
