Чума - гострозаразних хвороба, що характеризується загальним важким станом, розвитком запальних процесів в лімфатичних вузлах, легенях та інших органах. Висока заразливість, здатність до широкого поширення і дуже висока смертність дали підставу віднести чуму до так званим особливо небезпечним (карантинним) інфекцій. В СРСР захворюваність чуми ліквідована.
Джерелами збудників чуми є гризуни (в природі - ховрахи, піщанки, полівки та інші; в населених пунктах - миші та щури), верблюди, а також люди, хворі на легеневу форму чуми. Блохи переносять збудників від гризуна до гризуна і від гризуна людині. Харчуючись кров'ю хворого чумою тварини, блоха сприймає знаходяться в крові збудників, а при повторних кровососаннях передає їх іншому господареві. Людина заражається чумою при укусі блохи або через пошкоджену шкіру при безпосередньому зіткненні з хворими тваринами - джерелами збудників (на промислі гризунів при знятті шкурок, обробленні туші верблюдів, які загинули від чуми, і т. П.), А також при вживанні в їжу погано провареного м'яса верблюдів і бабаків. Особливу небезпеку як джерело збудників для здорових людей представляє людина, хвора на легеневу форму чуми, який при розмові, кашлі, чханні виділяє в повітря величезну кількість крапельок мокроти, що містить чумні палички.
Збудник чуми, проникаючи в організм людини вищепереліченими шляхами, знаходиться в ньому, не викликаючи клінічних проявів від декількох годин до 3-6 днів.
Захворювання починається раптово з підйому температури до 39- 40 °. Відзначається сильний головний біль, запаморочення, часто нудота і блювота. Хворих турбує безсоння, з'являються галюцинації. Крім загальних симптомів, при шкірно-бубонної формі на місці проникнення збудника утворюється цятку червоного кольору, яке перетворюється в пустулу (бульбашка), наповнену кров'янистої-гнійним вмістом. Пустула лопається, і утворюється виразка. Уже в перші дні хвороби розвивається запальний процес в найближчих до місця проникнення чумних мікробів лімфатичних вузлах з утворенням так званих бубонів. При легеневій формі спостерігається запалення легенів (чумна пневмонія), що супроводжується кашлем, виділенням мокроти з домішкою крові, відчуттям нестачі повітря. Кишкова форма супроводжується рясним поносом, іноді з домішкою в калі крові і слизу. Септическая форма характеризується численними крововиливами в шкірі, слизових оболонках і різних органах. Ця форма зазвичай швидко закінчується смертю.
Холера - гострозаразних хвороба, що характеризується ураженням тонкого кишечника, загальним важким станом і зневоднюванням організму; відноситься до числа особливо небезпечних (карантинних) хвороб.
Збудники хвороби - вібріон азіатської холери і вібріон Ель-Тор - здатні тривалий час залишатися життєздатними на різних об'єктах навколишнього середовища. Найбільш виражена стійкість вібріона Ель-Тор, що має найбільше поширення. Так, в молоці, молочних продуктах він зберігає життєздатність до 7-14 днів, в кип'яченій воді - до 39 год, у відкритих водоймах, забруднених стічними водами, - до декількох місяців.
Людина заражається від хворих на холеру, а також від носія збудників. які виділяють вібріонів з калом, а хворі і з блювотними масами. Зараження відбувається при вживанні води, рідше харчових продуктів, забруднених вібріоном (при вживанні овочів, вирощуваних на полях і городах, вдобряються необеззараженими стічними водами, при використанні зараженої води для миття посуду). Людина може заразитися також при догляді за хворим на холеру або через предмети побуту, забруднені виділеннями хворих. Розповсюдженню збудників інфекції сприяють мухи. Зараження може відбутися при ковтанні води під час купання в забруднених водоймах.
Від кількох годин до 5-6 діб. (Частіше 1-3 дні) збудники перебувають в організмі людини, не викликаючи жодних проявів хвороби. Захворювання починається раптовим поносом. Екскременти мають спочатку каловий характер, а потім стають рідкими, водянистими, за зовнішнім виглядом і кольором нагадують рисовий відвар. Далі приєднується блювота, багаторазова, дуже багата. Поєднання проносу і блювоти веде до значної втрати води організмом: за кілька годин хворі можуть втрачати до 7 л рідини з блювотою і до 30 л з проносом. Через велику втрату рідини шкіра збирається в складки. Можуть з'являтися судоми. Голос стає хрипким, можлива повна його втрата. Відзначається сильна спрага. Може бути задишка. Свідомість затемнена.
Можливо і більш легкий перебіг хвороби, аж до так званого безсимптомного носійства збудників.
Хворих на холеру обов'язково в самому екстреному порядку госпіталізують. Лікування хворих на холеру в основному направлено на відновлення об'єму циркулюючої крові, електролітного складу крові і тканин, а також на знищення збудника хвороби. З цією метою проводяться масивні внутрішньовенні вливання ізотонічних (фізіологічних) розчинів, що містять необхідну кількість електролітів (хлористого калію, хлористого натрію, бікарбонату натрію і ін.). Сучасна терапія забезпечила переважно успішний результат хвороби, тоді як в недалекому минулому від холери гинуло до 25-50% хворих, а іноді і більше.
Осіб, які перебували в безпосередньому контакті з хворими і вібріон-носіями, поміщають в ізолятор на 5 діб, де проводиться їх лабораторне обстеження.
Схожі роботи:
Організація протиепідемічних та дезінфекційних заходів в осередках інфекційних захворювань
Реферат >> Медицина, здоров'я
чумний інфекції і блохи - переносники цієї інфекції. При епідеміях і пандемії епідеміческійочаг може. є встановлення прічінвознікновеніяепідеміческогоочага. виявлення джерела, шляхів і факторів передачі возбудітелейінфекціі. Організатором.
Загальна характеристика небезпечних та надзвичайних ситуацій природного, техногенного, екологічного,
Реферат >> Безпека життєдіяльності
інфекційобщім є механізм передачі збудника. виникненню цих епідемій. До групи кров'яних (трансмісивних) інфекції. про загрозу виникнення або при виникненні. військ, зведених в об'єднання. епідемічні. сімейного вогнища. Причина нетривких.
Реферат >> Медицина, здоров'я
безпосередньо до очагуінфекціі або стосуватися. збудники яких малостійкі у зовнішньому середовищі (кір, вітряна віспа, краснуха, епідемічний. ОБЩІЕСВЕДЕНІЯОБ гострі респіраторні вірусні інфекції. є причиною локальних спалахів і епідемій.
Учасники дорожнього руху і загальні правила їх поведінки. Пішохід, безпечна поведінка пішохід
Реферат >> Безпека життєдіяльності
безпеки. Прічінамівознікновенія пожеж. У загальному понятті. Епідемія (епізоотія, епіфітотія) можлива при наявності і взаємодії трьох елементів: збудника. епідемічний (епізоотичний, епіфітотіческій) вогнище. У цьому вогнищі. очаговінфекціі. відомості. про.
Почастішали епідемії викликали. епідемічні; органолептичні; радіологічні; хімічні. Епідемічні. інфекцій ». до числа яких відносять збудників. причиною неприємного. вогнищ пожежі. общіесведеніяоб основних. до виникнення пухлин через.