Майстер-клас провела Світана Цисар.
Ляльки-мотанки оберігали малюків при народженні, в ліжечку, що б дитячий сон був міцним і здоровим. Такі оберегові ляльки робилися мамою. Вони допомагали навчити дитину життя. Така ігрова лялька веселили малюка: ручками махає, сам себе веселить.
У наш час дитячі невропатологи дивляться за поведінкою малюка, ка кон стискає кулачок: якщо великий палець ховає в середину або ж крутить дулю - це означає, що дитина має слабкий м'язовий тонус. Предки не були вченими, але розуміли це, тому одягали зайчика на мізинець. Він був як іграшкою, так і оберегом.
Малюк рефлекторно стискав кулачки, а великий палець залишався вгорі, йому просто нікуди подітися. Ще маленька мотанка-зайчик на пальчик був оберегом. Зараз є повір'я, що прив'язавши червону вовняну ниточку на руку малюка або дорослого - вона так само буде служити оберегом. У минулому для захисту робили лялечки-обереги. Батьки одягали їх своїм діткам, вони носили їх з собою.
матеріали:
• невеликий шматочок тканини (приблизно 12х18 см) - бажано м'якою бавовняною;
• міцні нитки;
• шматочок синтепону чи вати.
Як зробити зайчика на пальчик.
Для початку складаємо вдвічі тканину (в довжину).
Складаємо вушка, так як показано на фото. Фіксуємо ниткою.
Формуємо головку нашому зайчику. Шматочок синтепону чи вати закладаємо туго під вушка, перев'язуємо і закріплюємо ниткою.
Загинаємо тканину з боків в серединку. Підгинаємо низ приблизно на 1,5 см.
Далі складаємо тканину навпіл (до голови). Формуємо по черзі лапки, притримуючи пальцем, фіксуємо ниткою (нитка намотується навхрест під лапки, навколо шиї і пояси зайчика).
Наш зайчик-на-пальчик готовий!
Такого зайчика краще робити з малюком. А дітки постарше можуть також брати участь в процесі.
Якщо в петельку для пальчика покласти цукерку, тоді зайка може прикрасити новорічну ялинку, а дітки нарешті познайомляться з зайчиком, який приносить солодощі вже не одному поколінню!