Хоча мамі було дуже важко, ми ніколи не потребували ні в одязі, ні в їжі. Бог давав через людей з усіх боків, так що ми ще й інших могли благословляти.
Я тоді не розуміла мою бабусю, як вона могла витримувати всі православні пости, молитися кожен день за нас і за всіх родичів, дякувати за їжу і бути такою терплячою і жертовної.
Тепер я знаю, завдяки її молитвам я потрапила в церкву, а не туди, куди сатана хотів мене захопити через мою тітку. І хоча вона пропонувала мені зовсім не Божий шлях, саме через мою тітку Бог мене познайомив з людьми, які і привели мене до церкви.
Я прийняла Господа в своє серце, прийняла водне хрещення, отримала початок духовного зростання через його мудрі проповіді. Дякую Богові, що покаялася моя мама. Він дійсно мене тримав по Своїй милості. Завдяки тільки Його благодаті, проходячи багато спокус, я не відійшла від церкви.
Син Микола та моя свекруха покаялися, і ми в дуже хороших відносинах.