2.8 Зіставлення конверсивів і антонімів.
І конверсиви і антоніми пов'язані, хоча і по - різному, з виразом ідеї зворотності і цьому сенсі схожі один на одного [1; 246 - 248].
Подібно антонімів конверсиви принципово асиметричний. Хоча їх значення зводяться один до одного і, отже, жоден з них не є семантично більш складним, ніж інший, вони рідко бувають семантично рівноправними. Прикладами семантично рівноправних конверсивів є пари типу: позичати - позичати, купувати - продавати, брати - здавати і багато інших. У цих рідкісних випадках семантичної рівноправності кожен з конверсивів може отримати самостійне тлумачення. Пояснюється це тим, що, наприклад, в ситуації купівлі - продажу та інших подібних беруть участь два одно іміціатівних, активних діяча (суб'єкт і контрагент) і опис ситуації можна будувати щодо кожного з них. Однак, в більшості випадків лише один з беруть участь в ситуації предметів може розглядатися як ініціатор, джерело дії. Будинки самі не будуються, а їх будують, речі не самі вважаються поганими або хорошими, а хто - то їх вважає такими і так далі. Тому слова будується, вважатися тощо не можуть бути витлумачені самі по собі: єдиний спосіб дати їм визначення полягає в тому, щоб звести їх до вихідного, семантично самостійного конверсивів, тобто предикату, приписаного ініціатору ситуації. Цей вихідний конверсії отримує незалежне тлумачення (будувати - робити з певного матеріалу споруди або механізм), яке потім переноситься, з дотриманням ряду умов, що стосуються структури тлумачиться вираження, і зі смисловими доповненнями, якщо вони необхідні, на семантично самостійний конверсії.
Оскільки конверсивів можуть бути тільки слова, які мають не менше двох глибинних валентностей кожне, відносини конверсії виявляються характерними передусім для дієслів. Дієслово виробив спеціальну граматичну форму вираження конверсной відносин - форму дійсного і пасивного стану.
Інша частина мови, за своєю природою володіє необхідними властивостями для розвитку конверсной відносин - це союзи, багато з яких мають по дві активні валентності.
Однак, всякий розвинений мову у своєму розпорядженні різні більш-менш регулярними способами освіти конверсивів. Регулярним і продуктивним джерелом лексичних конверсивів є похідні віддієслівні іменники зі значенням діяча, об'єкта, інструменту, засоби, місця, результату дії тощо. Будь-які два таких іменників, з'єднуючись з дієсловом - зв'язкою або іншим допоміжним дієсловом, в принципі, здатні утворити конверсной пару.
Іншим регулярним і продуктивним джерелом лексичних конверсивів є засівання якісні прикметники і прислівники зі значенням розміру, фізичного властивості, швидкості, положення в просторі і часі і деякі інші. Для того, щоб перетворити пару таких прикметників або прислівників в лексичні конверсиви, досить взяти їх в порівняльному ступені, додати до кожного дієслово - зв'язку "be - бути" (в разі прикметників) або, з дотриманням деяких умов, самостійний дієслово (в разі говірок ).
Аналогічним чином можуть бути використані засівання приводи, що позначають положення в просторі або часі. Вони утворюють конверсиви в з'єднанні з яким - небудь дієсловом.
2.9 Конверсівние відносини в семантичній структурі імен діяча.
Одним з типів семантичних відносин в мові поряд з синонимией, антонимией і омонімією є конверсівность (оборотність) [13; 152 - 156]. Використання терміну конверсівность обумовлено тим, що за терміном конверсія закріплено інше поняття. Конверсівние відносини є різновидом суб'єктно - об'єктних відносин у мові, до яких відносяться такі поняття, як перехідність - непереходность, зворотність, взаємність, активність - пасивність, заставу. Дане явище може виявлятися на граматичному (синтаксичному) і лексичному рівнях. Синтаксична конверсівность - це взаємодія і взаємозамінність оборотних конструкцій типу: С1 виграти партію у С2 = С2 програв партію С1; С1 здає кімнату С2 = С2 знімає кімнату у С1. Як видно з наведених прикладів, предикати мають звернені рольові структури, а вихідні і трансформовані висловлювання виступають як синоніми.
Лексичні конверсиви - це пари слів зі зверненими рольовими і актантная структурами, що обумовлено розщепленням семантичних валентностей дієслова. Лексична конверсной знаходить вираз на рівні дієслова, іменника і прикметника. Вона широко представлена в сфері отглагольного словотвору. Серед віддієслівних похідних частіше зустрічаються імена дії чи стану, повністю запозичують дієслівні валентності. Ознаками лексичних конверсивів є:
1. Наявність однотипних, порівнянних суб'єктів і предикатів.
2. Навернені рольові структури.
3. Спільність частини мови актантов.
Наявність двох актантів в одному контексті є надлишковим, так як предикат виражає не тільки відносини між актантамі, але і їх статус в цьому відношенні.
Різновидом конверсівних відносин в мові є заставні відносини. Апресян Ю.Д. зазначає, що "лексична конверсія - явище по суті заставне" [1; 231]. Однак, незважаючи на спільність семантики (здатність висловлювати оборотні відносини), поняття конверсівності і застави не слід ототожнювати. Якщо в першому випадку об'єкти, учасники дії, вступають у відносини взаємного доповнення, є рівноправними, але в заставних опозиціях один їх актантов, будучи паціенс, піддається дії з боку іншого об'єкта, що виступає ініціатором, джерелом цієї дії. При конверсівних відносинах міститься два предиката, дія з боку яких направлено на один неживий об'єкт. При заставних відносинах об'єкт є живим, це один з учасників дії, який одночасно є суб'єктом і зазнає особою.
Таким чином, в основі конверсной і заставних лежать взаємоспрямованих відносини, що виражаються предикатом, який є визначальним членом конверсной конструкції. Конверсівность в сфері отглагольного словотвору представлена чотирма структурними різновидами, зумовленими способами вираження предиката в мотивуючої структурі:
1.Разнородние дієслова, що позначають різноспрямовані дії, типу купувати - продавати; sell - buy.
2.Одін дієслово, що володіє синтаксичної і семантичної симметричностью ( "конверсиви в собі") один; friend.
3.Однокорневие заставні форми агенс - паціенс, типу: гонитель - вигнанець; persecutor - persecuted.
4.Разнокорневие заставні форми, типу: покровитель - протеже; protector - protege.
Дві перші різновиди характерезуют конверсівние, а дві останні - заставні відносини.
Таке ставлення можна представити у вигляді концентричних кіл:
Конверсівность як семантичне явище має багато спільного з антонимией. Багато конверсиви є антонім, але виділяється також група антонімів, що виражають оборотні відносини. Новиков Л.А. виділяє групу антонімів - конверсивів і визначає їх ознаки:
1.Способность до конверсівності, тобто до вираження двосторонніх відносин.
2.Способность до позначення одного і того ж дії у вигляді "зворотних" за своїм змістом слів.
3.Вираженіе зустрічній спрямованості дії.
Конверсиви і антоніми, включаючи одні проти одних семи, взаімообуславлівают один одного. У той же час вони не є тотожними поняттями.
Конверсиви мають однакові рольові структури, а антоніми - різні. Розрізняються вони і за складом валентностей.
Значення конверсивів зводяться один до одного, жоден з них не є семантично більш складним, у зв'язку з чим опис ситуації можна будувати щодо будь-якого з них, в той час як антоніми не завжди рівноправні в семантичному відношенні. Імена діяча, що виражають вужчу, в порівнянні з конверсивів, заставну семантику, мають ще менше точок дотику з антонімами.
Далеко не всі заставні пари є антонімічними, так як найчастіше вони знаходяться в стосунках не противопоставленности, а додатковості. Якщо валентності конверсивів і антонімів часто збігаються, то праві валентності агенса і паціенс мають мало спільного. Отже, якщо конверсія і заставу становлять приватний тип семантичних відносин, то з антонимией вони знаходяться в еквівалентних (сумісних, перехрещуються) відносинах, що може бути представлено у вигляді схеми:
Розділ: Іноземна мова
Кількість знаків з пробілами: 91232
Кількість таблиць: 0
Кількість зображень: 2