1978 рік ... Про смерть батька Рафаел Багдасарян дізнався в колонії Караул-Базару: рік тому він був засуджений за крадіжку в Ташкенті. Сестра Алла спробувала домогтися для Сво Рафа короткострокового звільнення, щоб він взяв участь в похоронах батька, але начальство караул-Базарської колонії уламати не вдалося. Але ось уже скільки часу після звільнення він все не викроїть час, щоб відвідати матір, що залишилася під опікою дочок. На цей раз він точно поїде, Єреван адже зовсім поруч - всього годину або два дороги. Тільки от треба дізнатися спочатку, навіщо його викликали в Тбілісі на сходку. Васька Діамант сказав, що збираються в Тбілісі.
Злодій в законі Рафаел Багдасарян - Сво Раф
- Друзі, - сказав Джаба, - ми повинні визнати, що настали нові часи. І політичні діячі, і «цеховики» люблять говорити, що немає сильної політики без сильної економіки. Цю думку підтверджує приклад потужних держав Америки та Європи. Помітно це і у нас, в Радянському Союзі. Хочемо ми чи не хочемо, але повинні брати участь в політичних процесах. А ще точніше - ми, незалежно від нашої волі, вже беремо участь в політичних процесах. Хоча б наш брат Отарік ...
До цього ж часу Квантрішвілі вирішив зайнятися легальним бізнесом. Руку допомоги йому протягнув земляк Анзор Кікалішвілі.
Анзор Йосипович Кікалішвілі-Аксентьєв був одним з найвідоміших і досвідчених «хрещених батьків» радянського злочинного світу. Вражаючому красеню, блискучому великосвітські фати, цінителеві молоденьких дівчат і гурману, йому ніколи не доведеться дізнатися смак тюремної баланди, так, напевно, він і слова такого не знав. Народжений в 1948 році Анзор закінчив Московський інститут фізкультури, працював в піонерських таборах, організовував спортивні та інші масові заходи. Як активного комсомольця його призначили завідувачем відділом райкому комсомолу Гагарінського району Москви, потім перевели в Московський міськком комсомолу, де він був одним з відповідальних за підготовку до Олімпіади. Закінчивши Дипломатичну академію МЗС Росії, він став керівником аспірантури цієї академії ...
Серед присутніх в тбіліському ресторані був і Тайваньчік. Алімжан Тохтахунов отримав цю кличку не тому, що народився на Тайвані або коли-небудь бував на цьому китайському острові. Ім'я цього вузькоокі, з «китайськими» рисами обличчя хлопця, колишнього півзахисника ташкентською команди «Пахтакор» вперше з'явилося в пресі ще за часів його молодості. Кар'єра тепер уже одного з ватажків радянської кримінальної мафії, проте, починалася з досить скромних справ.
Згідно з легендою, без якої не обходиться жоден романтичний образ, його приходу в кримінальний світ сприяли карткові шулери, які до останньої копійки обчистили в поїзді прямував до Москви на навчання хлопця. Саме тоді і виникла у нього думка про помсту. І він почав грати відразу на двох полях - футбольному і картковому. Удосконалившись в картковій грі, він дійсно став висококласним майстром. Тому основним його заняттям стало шулерство, тоді як футбол - просто хобі.
Однак повернемося до цієї сходці.
Джаба попросив всіх висловити свої міркування, але ніхто не хотів говорити. Джаба, Отарі і інші грузини дуже хотіли, щоб було прийнято рішення про зрощення з владою. Особливо різко виступив проти цього Васька Діамант. Питання так і не було вирішено. Через чотири роки буде скликана нова сходка. У будь-якому випадку часи змінювалися. Нове покоління кримінального світу вводило нові правила гри.
Кінець земного життя
З таксі, що зупинилося у московського готелю «Мінськ», вийшов могутнього складання молода людина і, помахуючи простим целофановим пакетом, увійшов до готелю. Навіть опівдні пекучий московський мороз не став м'якше. Але молода людина немов би і не відчував холоду. Уточнивши у черговій, у себе чи постоялець 621-го номера Рафаел Согомонян, він уважним поглядом обвів хол готелю. Нічого підозрілого він не виявив. За низеньким столиком сиділи двоє чоловіків середньоазіатської зовнішності. Приїжджий з російської глибинки, що заповнював документи у стійки, намагався звабити молоду симпатичну чергову адміністраторша. «Напевно якийсь інженерішкой або собесовец, який бажає протягом двох-трьох днів московської відрядження поєднати приємне з корисним», - подумав Сергій. Але коли він, не скориставшись ліфтом, рушив прямо до сходів, «інженерішкой» шепнув по міні-рації: «До нього хтось піднімається!».
Але зараз не тільки ФСБ, а й вище керівництво Росії досить цікавилося Сво Рафом - Рафаелем Багдасаряном. Але більш за все зацікавлений був перший заступник Верховної Ради РФ Руслан Хасбулатов, який був головним покровителем - «татом» своїх одноплемінників-чеченців. Останнім часом Сво Раф порвав усі відносини з чеченцями, оскільки вони в Москві стали абсолютно некерованими. Вони не дотримувалися ніяких законів і традицій злодійського світу - їх розбої та грабежі супроводжувалися жорстокими вбивствами. Старше покоління кримінального світу намагалося якось врегулювати хаос. Однак оскільки чеченські збройні угруповання підтримував сам перший заступник глави законодавчої влади країни, дії чеченців ставали все нахабніше.
В злочинному світі він міг всеСкончался один з лідерів кримінального світу колишнього СРСР
Подарунок для терориста
Що поробиш, як зазвичай буває в таких випадках, в найближчі дні Москву очікують чергові помпезні похорон.
Про «творчий шлях» покійного навряд чи напишуть романи. Але в своїй специфічному середовищі його історія, звичайно ж, стане легендою. Юний Рафік в школу пішов з восьми років. За спогадами сучасників, будь-яких захоплень не мав, вчився посередньо. Зате мав надзвичайно товариський характер. В одинадцять років здійснив першу крадіжку. З шостого класу залишив школу зовсім. З 1944-го по 1984 рік неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за крадіжки, грабежі (в тому числі під виглядом співробітника міліції), злісне хуліганство, незаконне зберігання наркотичних речовин ... Всього судимостей у Багдасаряна - 15, терміни відсидів повністю, від дзвінка до дзвінка. Загальний тюремний стаж - 34 роки.
У таборах і в'язницях Сво систематично порушував режим, відмовлявся працювати. Нападав на посадових осіб та намагався, правда, безуспішно, робити втечі. Втім, і для слідчих Рафаел Мкртичевіч подарунком не був. За свою довгу і бурхливе життя не дав жодного свідчення, не підписав жодного протоколу.
У 1972 році його присвятили в «злодії в законі».
Найбільшу роль в житті злочинного світу Сво став грати десь з 1988 року, після смерті кращого друга і тодішнього лідера Валеріана Кучулорія на прізвисько Пісс.
З того часу збирав гроші, стягував данину, грав роль «третейського судді» в «розборках» між угрупованнями. Вдало вписався в нові економічні відносини ...
Злодій в законі Рафаел Багдасарян - Сво Раф
Щоб максимально скоротити контакти з волею, полоненого «злодія в законі» відразу ж помістили замість звичних Бутирок в слідчий ізолятор Міністерства безпеки в Лефортово ...
При найближчому, але непомітному для «злодія в законі» розгляді з'ясувалося: закордонних паспортів у Багдасаряна - три.
З паспортом Согомонян в американське посольство їздив клопотати якийсь Т. Асланли (Асланов), підписується як постійний представник в Москві Азербайджанського товариства з культурних зв'язків зі співвітчизниками за кордоном - товариство «ВЕТЕН». До речі, свідки стверджують, що у самого Асланли три паспорти: радянського зразка загальногромадянський, синій закордонний службовий і зелений закордонний дипломатичний. Але це все одно не допомогло йому дістати візу «співвітчизнику» Багдасаряном-Согомоняну. А ось Багдасарян-Алексанян потрапив в хорошу компанію ... ».
Але повернемося до цікавить нас статті В. Бєлих:
Вбити когось в США
... Роль Рафіка Сво в цій історії до сих пір не ясна. Однак, як з'ясувалося, не так давно він збирався відвідати США саме разом з Петриком і Мішею. Навіщо? Передбачалася зустріч з «дідусем радянського рекету» С. Іваньковим - «злодієм в законі» на прізвисько Япончик. Той досить щільно осел в Америці. Як стверджують близькі йому люди, працює в повній згоді з тамтешньою мафією і має свою частку в гральному бізнесі. Крім зустрічей з співвітчизниками, планувалося і вбивство. Кого - поки не відомо. Для цього, власне, і брався з собою «солдат» Радько.
Виклик трійці надіслав якийсь Алекс Варшавський, уроджений Риги, нині житель Брукліна, колишній радянський громадянин, недавній нью-йоркський таксист. Оформити візи намагалися через фірму «Елліс Лак». У дозволі на виїзд Алексанян (Багдасарян) значиться старшим інженером «Елліс Лак», Петров - менеджером, а «солдат» Миша - провідним фахівцем (що відповідає в якійсь мірі дійсності). Довідка-погодження, де мають бути вказані судимості і де, звичайно, нічого не було, на всіх трьох виявилася виправлена на бланку Міністерства інформації і друку. Але і це не допомогло. Америка відмовилася прийняти посланців країни первинного накопичення капіталу.
Але і допитливих американців нашим вдається обдурити. Подільник Багдасаряна Фикрет Магеррамов, тричі притягувався до кримінальної відповідальності, спокійно два місяці прожив у США, приїхавши туди по паспорту на прізвище Ахадов (21 № 0406213, виданий 28.12.91). Мав він і другий закордонний паспорт на власне прізвище, зі зміненим, природно, роком і місцем народження (21 № 0576186 від 06.07.92). Знайшли у Фікрета і міжнародні водійські права (АВТ № 249727 від 25.06.92), отримані ним, жителем міста Баку, безпосередньо в Москві. Що, напевно, нормально для людини, тричі у своєму житті визнаного судово-медичною експертизою розумово неповноцінним ...
Останні дні «хрещеного батька»
Весь цей день Сво було не по собі. То він влаштовував якісь розборки з автомобілями. Те слухав історію, як Глобус мріяв познайомитися з Япончиком, постійно телефонував йому. З'їздив в Америку в гості до «дідуся» і повернувся звідти щасливий до нестями. І раптом ні з того ні з сього сам починав розповідати, як в 50-му році під час бунту у в'язниці зламав руку наглядачеві, яку той необережно просунув крізь ґрати. Може, по-вовчому чув швидкий кінець? Незабаром увірвалася група захоплення. Арешт. Лефортово ...
У слідчому ізоляторі МБ його побив співкамерник. Вимагав, щоб «злодій в законі» теж брав участь в прибиранні приміщення.
Могила злодія в законі Рафаеля Багдасаряна