Arabic Bulgarian Chinese Croatian Czech Danish Dutch English Estonian Finnish French German Greek Hebrew Hindi Hungarian Icelandic Indonesian Italian Japanese Korean Latvian Lithuanian Malagasy Norwegian Persian Polish Portuguese Romanian Russian Serbian Slovak Slovenian Spanish Swedish Thai Turkish Vietnamese
Arabic Bulgarian Chinese Croatian Czech Danish Dutch English Estonian Finnish French German Greek Hebrew Hindi Hungarian Icelandic Indonesian Italian Japanese Korean Latvian Lithuanian Malagasy Norwegian Persian Polish Portuguese Romanian Russian Serbian Slovak Slovenian Spanish Swedish Thai Turkish Vietnamese
definition - Арешт Ісуса Христа
Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії
Арешт Ісуса Христа - описане в Євангеліях взяття під варту Ісуса Христа загоном «війська та службу від первосвящеників і фарисеїв» в Гефсиманському саду після його моління про чашу. Центральним епізодом сцени арешту виступає поцілунок Іуди. зрадив свого вчителя. Арешт Ісуса відноситься в християнстві до числа Страстей Христових.
євангельська розповідь
Про арешт Ісуса Христа повідомляють всі чотири євангелісти. Синоптичні Євангелія повторюють ідентичний сюжет за винятком розповіді Марка про голому юнакові. Іоанн Богослов у своєму Євангелії описує арешт Ісуса «частково скорочено в порівнянні з синоптичними Євангеліями, а в інших випадках більш докладно, вказуючи на деякі опущені у перших євангелістів подробиці цих подій». [1]
... аж ось прийшов Юда, один з дванадцятьох, прийшов, і з ним люди з мечами та киями, від первосвящеників і старших народних. А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого я поцілую, то Він, беріть Його. І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Радій, Учителю! І поцілував Його. <…> Тієї години промовив Ісус до народу: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене; кожен день з вами сидів Я, навчаючи у храмі, і ви не брали Мене. Це ж сталось усе, щоб збулися писання пророків. Усі учні тоді залишили Його й повтікали. А вони схопили Ісуса, і повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.
... прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люди з мечами та киями, від первосвящеників і книжників і старійшин. <…> І, прийшовши, підійшов він негайно та й каже: Учителю! Учителю І поцілував Його. А вони поклали на Нього руки свої, і схопили Його. <…> Тоді всі полишили Його й повтікали. Один юнак, загорнувшись по голому тілу в покривало, ішов услід за Ним І хапають його. Але він, покривало покинувши, утік нагий. І привели Ісуса до первосвященика ...
... з'явився народ, а попереду його йшов один із Дванадцятьох, званий Юдою, і він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. <…> А до первосвящеників і влади сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене? Я щодня був з вами в храмі, і ви не простягали рук на мене, Та це ваша година і влада темряви. Взявши Його, повели й привели у дім первосвященика. Петро ж здалека йшов слідкома.
Юда, узявши відділ [воїнів] та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди з ліхтарями і світильниками і зброєю. Ісус же, знаючи все, що з Ним статися має, виходить та й каже до них: Кого шукаєте. Йому відповіли: Ісуса Назарянина. Ісус каже до них: Це Я. А стояв із ними й Юда, що видав Його. І як тільки сказав їм: Це Я, вони подалися назад, та й на землю. Він знов запитав їх: Кого ви шукаєте. Вони сказали: Ісуса Назарянина. Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я; Отож, як Мене шукаєте, то дайте оцим йдуть, щоб збулося слово, що Він був сказав: з тих, яких Ти Мені дав, Я не втратив нікого. <…> Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопили Ісуса, і зв'язали Його ...
пов'язані сюжети
Моління про чашу і взяття Христа під варту
(Ерколе де Роберті. Ок. 1482 роки)
- Моління про чашу - нічна молитва Ісуса Христа в Гефсеманском саду перед арештом. У своїх молитвах Ісус просив Бога «Отче Мій! якщо можливо, нехай обмине ця чаша Мене проте, не як Я хочу, а як Ти ».
- Поцілунок Іуди - умовний знак, обраний Іудою Іскаріот. яким він вказав прийшли з ним воїнам на Ісуса Христа. Про поцілунок Іуди повідомляють тільки Синоптичні Євангелія.
- Апостол Петро відсікає вухо Малху. рабу первосвященика, а Ісус зцілює його.
богословське тлумачення
Юда веде воїнів в Гетсиманський сад
(Андреа Мантенья. 1455 рік)
Синоптичні Євангелія, розповідаючи про арешт Ісуса, повторюють вираз «один з дванадцяти», підкреслюючи цим що саме учень Христа став зрадником свого вчителя. З євангельської розповіді випливає, що Юда йшов на чолі загону римської когорти з тисячником (хіліархом), первосвященика служителів і рабів. Лопухін А.П. зазначає, що з буквального розуміння вказівки євангеліста Луки слід що під час арешту були присутні і деякі з іудейських первосвящеників і старійшин. [2] Крім зброї прийшли мали в руках ліхтарі та світильники, вважаючи, що їм буде потрібно шукати Ісуса, який може сховатися в Гефсиманському саду. [3]
Ісус, не приховуючи і «знаючи все, що з Ним буде» вийшов на зустріч натовпі і звернувся до воїнів з питанням. Іоанн Златоуст особливо підкреслює значимість цього діалогу Ісуса з воїнами, що приводиться в Євангелії від Іоанна, під час якого вони «відступили назад і впали на землю»:
Бажаючи напоумити Юду, Він засліпив прийшли взяти Його та сам запитав їх: Кого ви шукаєте (Ін. 18: 4). Але вони не впізнали Його, хоча були з факелами та ліхтарями, та мали з собою Юду. Потім, коли відповіли: Ісуса, тоді Він сказав їм: Аз есмь, егоже шукаєте; і, звертаючись до Юди, говорить йому: друже, на це чи прийшов єси? Таким чином дозволив взяти Себе тоді вже, коли показав Свою силу. [4]
В оповіданні Іоанна Богослова Ісус при своєму арешті піклується про своїх учнів, кажучи воїнам «залиште їх, нехай ідуть», а потім вимовляє слова зі свого моління про чашу - «з тих, яких Ти Мені дав, Я не втратив нікого». В якості причини чому Ісус не хотів щоб разом з ним були арештовані апостоли називають, то що вони повинні були продовжувати проповідь і ще не були готові до перенесення страждань. [1]
Учні спочатку вирішили заступитися за Ісуса, все євангелісти повідомляють що один з них відтяв мечем вухо рабу первосвященика (євангеліст Іоанн пише, що це зробив Петро і називає ім'я раба - Малх). У відповідь на це Ісус зцілює раба (згідно євангелісту Луці) і каже «Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто візьме меча, від меча і загинуть», повторюючи на думку Аверкія (Таушева) заповідь, дану Богом після потопу - «Хто проллє кров людську, того кров проллється рукою людини »(Бут. 9: 6). [3]
Потім, за повідомленнями Матвія і Марка, учні Ісуса бігли, а Лука особливо повідомляє, що апостол Петро пішов за своїм учителем і потім відрікся від нього. У євангеліста Марка міститься згадка про якийсь юнакові, який «по нагому загорнений в покривало» слідував за Ісусом, а коли воїни спробували схопити його - втік, залишивши покривало. Оскільки про це згадує тільки апостол Марк, то припускають, що він передає випадок, який був з ним самим. [5]