Особливості протікання даного розладу визначаються первинним захворюванням, яке і викликало астено-іпохондричний синдром. Існує ціла група станів, які об'єднуються під однією назвою. У неї входять: фобический, маревний, депресивний, сенестопатически-іпохондричний синдром. Невротичний (або фобический) іпохондричний синдром зазвичай є супутником неврозів. Неврози - це функціональні (відновлюваністю) порушення в діяльності нервової системи, які виникають на тлі сильних психічних навантажень і стресів. Як правило, нав'язливі думки про власний недоровье бувають такого типу: про важкому серцевому недугу, про наявну злоякісної пухлини, про венеричне захворювання. Ці думки постійно переслідують людину, але піддаються переконанню. Переконаність у власній хвороби можуть викликати відповідні явища - відгуки з боку «хворих» органів. Механізм полягає в тому, що вегетативна нервова система іннервує кровоносні судини і органи, відгукуючись на настрої хворого. Через це можуть виникнути такі явища, як спазми відповідних органів, поколювання, біль. В окремих випадках вегетативні порушення можуть бути викликані і незначним захворюванням внутрішніх органів.
Депресивний астено-іпохондричний синдром може бути викликаний депресивним станом людини. При зниженому настрої можуть виникнути стійкі думки про неподдающейся лікування хвороби. Думки ці не піддаються переконанню. У хворих спостерігаються сильні болі в місці локалізації «хворого» органу. Даний вид ипохондрического розладу не піддається разубеждению, поки не будуть зняті симптоми депресії. Спостерігається депресивний іпохондричний синдром при наявному у людини маніакально-депресивний психоз.
Сенестопатически-іпохондричний синдром є симптомом уповільненої шизофренії. У цей період у пацієнта ще не розвинувся марення, тобто стійке переконання людини в явищі, яке не відповідає дійсності. Сенестопатиями називають тяжкі незвичайні явища на поверхні тіла, на шкірі, всередині тіла, в кінцівках. Рясні сенестопатические симптоми проявляються у людини при наявності вже оформилася шизофренії. Хворі описують свої відчуття як тиск, лоскіт, повзання під шкірою, лопание судин в голові, що струмує через голову холод або, навпаки, спеку, перевертання нутрощів. Сенестопатії одиничного характеру можуть зустрічатися при неврозах, при органічних захворюваннях ЦНС, травмах, інсультах.
Маревний іпохондричний синдром виникає як симптом шизофренії, може протікати в декількох варіаціях: параноидном, паранойяльном, парафренного. При паранойяльном ипохондрическом синдромі марення характеризується переконаністю в наявній у людини важку хворобу, доказами існування якої будуть відчуття з минулого. Хворі можуть бути настільки переконані в існуванні хвороби, що будуть раз по раз лягати в клініки на обстеження. При розростанні бредового переконання в цьому хворий починає культивувати ідею про переслідування його самого лікарями. Параноїдний іпохондричний синдром характеризується поєднанням маячні з феноменами психічного автоматизму. До таких явищ належать звучать в голові думки і голоси, сенестопатические явища змінюються галюцинаторними. Бред може супроводжуватися переконаністю в переслідуванні хворого (маренням впливу), опроміненні на відстані приладами, розпаді внутрішніх органів. При подальшому розвитку таких станів проявляється парафренний іпохондричний синдром. Астено-іпохондричний синдром лікується за допомогою психотерапії, медикаментів. Напрямок лікування - усунення основного захворювання, яке викликало прояви синдрому.