Клара покірно зітхнула:
- Беатриса, тільки нерозумним дітям дозволено вірити в легенду про брата Варфоломія і сестрі Мод! Цими казками лякають маленьких пустунів, коли вони не слухаються старших.
- Кажу вам, я своїми очима бачила тінь брата Варфоломія!
- Коли ж це сталося?
- Сьогодні вночі, відразу після півночі. - Беатриса осінила себе хресним знаменням. - При світлі місяця я як не можна краще роздивилася його сутану. Капюшон був насунений на саме особа, щоб приховати розтрощення череп. Варфоломій зупинився перед монастирською брамою і, не дочекавшись сестри Мод, відправився на її пошуки.
- Але ж ворота завжди замкнені на ніч, - терпляче заперечила Клара. - А сестра Мод ось уже п'ятдесят років як померла, так упокоїть Господь її грішну душу.
- Врата відчинилися перед привидом! - урочисто проголосила Беатриса. - Чорна магія допомогла йому увійти всередину. Я бачила, як привид увійшов в сад і розчинився в темряві.
- Ви просто задрімали і бачили сон, Беатриса, - відмахнулася Клара. - Не варто турбуватися. Брат Варфоломій ніколи не посмів би увійти в стіни монастиря. Він прекрасно знає, що йому довелося б мати справу з матінкою Маргарет, а вже вона-то не потерпить ніяких привидів в своїй обителі!
- Ти все жартуєш, леді Бажання, але дуже скоро і тобі відкриється страшна правда! - замогильним голосом відповідала Беатриса. - Твій майбутній шлюб з Вікмерскім Дияволом розбудив тінь брата Варфоломія і підняв його з могили. Знай же, дуже скоро жахлива смерть піде за цим пробудженням!
- Може бути, мені краще самій прийти сюди вночі і поговорити по душам з цим нещасним примарою.
- Так само, як ти сьогодні вранці поспілкувалася з сером Гаретом? - єхидно поцікавилася Джоанна. - Тобі мало ранкового події, і тепер ти вирішила поставити на місце зухвалого бродячого примари?
Клара скривилася:
- Клянуся, ми прекрасно жили тут всі ці роки, поки не довелося мати справу з цими жахливими чоловіками, нишпорили тепер по всьому моєму острову! Я ще не розібралася з сером Гаретом, так тепер ще з'явився брат Варфоломій!
Беатриса скорботно похитала головою:
- Біда нависла над нашими головами, леді Бажання! Вікмерскій Диявол викликав демонів пекла, і брат Варфоломій лише перший з них незліченною свити!
- Запевняю вас, сер Гарет не став би викликати демонів, з якими не міг би впоратися. - Клара підхопила гаманець, що висів у неї на поясі. - Поки не забула, ось ваш крем, Беатриса.
- Тихіше, тихіше, моя дитино, не так голосно! - Беатриса висунула голову у віконце і з занепокоєнням оглянула вулицю. Переконавшись, що ніхто не дивиться на неї, затворница вихопила баночку з кремом з рук Клари і поспішно сховала в келії.
- Ніхто не дорікне вас в слабкості перед гріховними спокусами тільки за те, що ви замилюєте крем в шкіру, - посміхнулася Клара. - Половина всіх жінок острова користується моїми кремами і духами ...
- О, ось і сестра Анна! - Джоанна підняла руку і помахала черниці, що виходила з монастирських воріт. - Прошу вибачення, Клара. Я повинна терміново обговорити з нею нову вишиванку!
- Так Так звичайно. - Клара неуважно подивилась услід швидко видаляти Джоанні.
Беатриса почекала, поки Джоанна відійде подалі, і тихо шепнула:
- Леді Клара ...
- Так? - з посмішкою обернулася до неї леді Бажання.
- Завтра вранці ти зустрінеш свій злий рок, і я хотіла б дати тобі пораду і маленький подарунок.
- Завтра вранці я збираюся вінчатися, а не зустрічатися зі злою долею, Беатриса.
- Для жінок це часом один і той же, моя дитино ... Але зараз я говорю про інше. Твоя доля була вирішена в той чорний день, коли помер твій батюшка, і ніхто вже не в силах змінити її. - Беатриса зітхнувши просунула в вікно якусь маленьку річ. - Візьми цю пляшечку, леді Клара. У ній кров курчати.
Редагувати опис книги
Перейти на сторінку