Біологічна дія промислових отрут - основні типи дії токсичних речовин: общетоксическое, подразнюючу, фіброгенну. аллергенное, канцерогенну, мутагенну, коротка характеристика. Загальна і місцева дія отрут
Промисловий отрута - шкідливе хімічна речовина, впливу якого людина може піддаватися в умовах виробничої діяльності.
До промислових отрут відноситься велика група хімічних речовин і з'єднань, які у вигляді сировини, проміжних або готових продуктів зустрічаються на виробництві.
За характером впливу на організм речовини підрозділяються на:
- общетоксические - викликають отруєння всього організму або вражаючі окремі системи (центральну нервову систему, систему кровотворення), а також викликають патологічні зміни печінки і нирок (чадний газ, свинець, ртуть, бензол);
- дратівливі - викликають подразнення слизових оболонок дихальних шляхів, очей, легенів, шкірних покривів (хлор, аміак, оксиди сірки і азоту, озон);
- сенсибілізуючі - діючі як алергени (формальдегід, розчинники);
- мутагенні - призводять до порушення генетичного коду, зміни спадкової інформації (свинець, марганець, радіоактивні ізотопи);
- канцерогенні - викликають злоякісні новоутворення (ароматичні вуглеводні, хром, нікель, азбест);
- впливають на репродуктивну функцію (ртуть, свинець, стирол).
Мутагенну, канцерогенну, вплив на репродуктивну функцію, а також прискорення старіння, відносять до віддалених наслідків впливу хімічних сполук на організм. Це специфічна дія, яка проявляється через роки, і навіть десятиліття.
Ця класифікація не враховує агрегатного стану речовин, тоді як для великої групи аерозолів, що не володіють вираженою токсичністю, слід виділити фіброгенний ефект дії на організм. До них відносяться аерозолі коксу, алмазів, пилу тваринного і рослинного походження, сілікатосодержащіе пилу. Потрапляючи в органи дихання, речовини цієї групи пошкоджують слизову оболонку верхніх дихальних шляхів, а затримуючись в легенях, приводять до розвитку сполучної тканини в повітрообміном зоні і рубцювання (фіброзу) легенів. Наявність фіброгенного ефекту не виключає общетоксического впливу аерозолів.
Дія отрути на тканину супроводжується різними змінами. Дія отрути називають місцевим. якщо зміни спостерігаються в місці зіткнення отрути з організмом, без помітної загальної реакції останнього. Місцева дія отрути часто буває короткочасним і його можна розглядати як початковий етап загального процесу. При всмоктуванні (резорбції) отруйні речовини в токсичних дозах проявляють загальну дію.
Місцеве (подразнюючу, припікаючу) дію на шкіру і слизові оболонки надають багато речовин різноманітної хімічної будови - їдкі гази і пари (наприклад, хлору, брому, йоду, аміаку), їдкі кислоти і луги, ряд органічних речовин (кислоти - оцтова, щавлева, феноли, альдегіди).
Дія їдких отрут не обмежується тільки місцевим ураженням; в залежності від їх характеру, концентрації, тривалості впливу і робочі місця в організмі виникають розлади функцій, різноманітні по клінічному прояву, інтенсивності і результату. Агресивного газу і пари викликають сильне подразнення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, а якщо ці речовини проникають в легені, в них розвиваються важкі ураження (набряк).
Спільна дія отрут в значній мірі залежить від хімічної будови того чи іншого речовини.
Якщо Ви помітили помилку в тексті виділіть слово і натисніть Shift + Enter