У молодості я піддавався своїм емоціям і емоціям інших людей, було круто - юнацький максималізм, можливість висловити все що думаєш, зробити що все що хочеш, наприклад хтось нагрубив - відповів на емоціях і пішов далі. Раніше все наслідки емоцій можна було списати на вік, і при всьому при тому вони швидко забувалися. Зараз же, коли від моїх рішень залежить робота, відносини бізнес партнерів, коханої дівчини. і т.д. і т.п. - я думаю перш ніж випустити емоцію або слово, адже настав час відповідальності і на всіх правах вступила в силу фраза: - "Слово не горобець, вилетить не спіймаєш". З віком приймати рішення керуючись розумом важливіше ніж емоціями, але у кожного свій ліміт дитинства в одному місці, і коли починати жити розумно і хитро вирішувати лише Вам.
модератор вибрав цю відповідь найкращим
Жити я думаю, треба в гармонії з собою і навколишнім тебе суспільством. Але краще мені здається
дружити з розумом, ніж з емоціямі.Но! Будь-яка надмірність теж вредіт.І контролювати ми себе теж не можемо на такому рівні, тобто переробити себе. Ми такі, які ми є.
І стати більш-менш розумними або емоційними і вміти дозувати це все, ми не зможемо, просто не в наших силах (чуть чуть туди сюди можна) .Прірода матінка нас створила такімі.От розуму до емоцій рухатися легше, ніж наоборот.Разум даний не кожному і він ценнее.Большінство людей, вибачте мене, народжуються і живуть без царя в голові - якщо по максімуму.Ведь ми ж це на власні очі спостерігаємо. так що живіть з тим, що у вас є)))