Справа в тому, що Google генерує до 25% всього трафіку в інтернеті. З багатьма інтернет-провайдерами Google укладає пирингові угоди про обмін трафіком. До того ж, вона встановлює в мережі провайдера свій кешуючий сервер для роздачі контенту. Робота системи Google Global Cache особливо не афішується, але за останні роки у інтернет-провайдерів встановлені вже тисячі таких серверів, хоча назви компаній тримаються в таємниці. Якщо якийсь провайдер відмовляється встановлювати у себе кешуючий сервер Google, або якщо найближчий кешуючий сервер перевантажений - YouTube почне гальмувати.
Інтернет-провайдери укладають між собою пирингові угоди, в яких і обумовлюються обсяги трафіку для передачі з мережі одного оператора в мережу іншого оператора. Якщо одна зі сторін відмовляється збільшувати ємність інтернет-каналу, то в години пік можуть виникати затори. Структура інтернету зовсім не схожа на пірингову мережу, в ній є явно виражені точки транзиту трафіку, так що в інтернеті нерідко трапляються такі проблеми.
Інтернет-провайдери вважають, що компанія Google використовує їх інфраструктуру для своєї вигоди, тому вони вимагають від неї сплатити вартість апгрейда оптоволокна і прокладки нових каналів зв'язку, коли це потрібно виключно для пропуску трафіку YouTube. Компанія Google, в свою чергу, говорить про мережевий нейтралітет і про зобов'язання інтернет-провайдера перед своїми користувачами. Щоб задовольнити ці зобов'язання (в тому числі якісний доступ до сайту YouTube) провайдер повинен інвестувати в інфраструктуру самостійно. За останні роки на цьому грунті між Google, Netflix і інтернет-провайдерами виник ряд конфліктів. Останнім з них був конфлікт з французьким оператором Orange (France Telecom), за підсумками якого компанії Google все-таки довелося сплатити апгрейд інфраструктури провайдера Orange.
Поділися новиною з друзями: