Хоча хворі на шизофренію не так часто сідають за кермо, як інші люди, об'єктивні дані свідчать, що
Прогноз і можливий розвиток захворювання 179
серед них на кожну милю пройденого шляху доводиться в два рази більше аварій та нещасних випадків. Велике, але точно не відоме число хворих на шизофренію входить в число збитих машинами пішоходів: так, наприклад, один мій пацієнт ні з того ні з сього раптом зійшов з тротуару прямо під під'їжджає автобус. Плутанина в думках, марення, відволікання уваги на слухові галюцинації - все це вносить свою лепту в смертність від нещасних випадків.
Існують деякі дані, що хворі на шизофренію більш схильні до інфекційних захворювань, серцевих нападів, діабету (II типу, з виникненням в зрілому віці), раку молочної залози у жінок - і всі ці обставини можуть збільшувати рівень смертності. За-хворіли на шизофренію менш здатні описати лікаря сім-птом свого нездужання, а медичний персонал може нехтувати їх скаргами, припускаючи, що вони є наслідком їх основного захворювання. Є доказ-ства і того, що у хворих на шизофренію підвищений больовий поріг, так що вони іноді можуть не скаржитися на визна-лені симптоми аж до того моменту, коли хвороба стане вже не виліковна.
У деяке протиріччя з даними про підвищеної смертності серед хворих на шизофренію вступають свиде-тва про те, що шизофреніки менш схильні до забо-Леваном раком легенів (дивись главу 9), рак предста-тельной залози, діабет (I типу, з виникненням в молодому віці) і ревматоїдний артрит (дивись гла-ву 6). Дані про рак передміхурової залози особливо ін-тересни, так як в одній з недавніх робіт виявлено зв'язок між лікуванням підвищеними дозами антіпсіхоті-чеських засобів і зниженням рівня захворюваності цим видом раку.
Хоча це і не підтверджено статистичними даними, по-хоже, що бездомність хворих на шизофренію підвищує їх схильність нещасних випадків і різних заболева-
Що викликає шизофренію?
Щось зі мною сталося, не знаю що. Все, що колись було моїм «я», переплуталося, виникло істота, про кото-ром я нічого не знаю. Для мене це якась незнайомка, в порівнянні з «я» якої моє старе рідне «я» - це все одно що кисле молоко. А її думки? Вони просто жахливі! Ім'я їй - безумство. Воно рідне дитя сумасшест-вия, і якщо вірити доктору, і те, і інше народилися в моєму власному мозку.
Лара Джефферсон. Ось мої сестри
Перед тим як продовжити обговорення порушень діяль-ності головного мозку у хворих на шизофренію, сліду-ет, однак, познайомитися з пристроєм нормального головного мозку - грибоподібних органу зі стовбуром, який звужується в розташований уздовж хребта спинний мозок (рис. 4). Весь головний мозок розділений глибокою про-дольной щілиною на дві півкулі, в кожному з яких виділяють чотири частки (лобову, тім'яну, потиличну і скроневу). Дно поздовжньої щілини впирається в мозолисте тіло, що складається з великого числа нервових волокон по-перцевого напрямки, що проникають в праве і ліве
Мал. 4. Розташування в головному мозку лімбічної системи.
півкулі мозку. Чотири частки головного мозку відповідають за "координацію м'язових скорочень, розумовий про-процес, пам'ять, мову і мова, слух і зір. Зараз вже доведено, що дві півкулі головного мозку неоднакові: у більшості людей ліва півкуля відповідає за мову і логічне мислення, тоді як права півкуля - за забезпечення процесів сприйняття, орієнтування в простий-ранство і художнє мислення.
Всі чотири частки головного мозку сходяться біля основи мозолистого тіла, де розташовані таламус, гіпоталамус, гіпофіз, лімбічна система, базальні ганглії (нервові вузли, що знаходяться в основі мозку), середній мозок і довгастий мозок (стовбур головного мозку, що переходить в спинний мозок). Саме в цій області здійснюється кон-троль за всіма найголовнішими життєвими функціями орга-нізму (серцева діяльність, дихання, травлення, ра-бота ендокринної системи), в ній також здійснюється свого роду фільтрація всіх вхідних і вихідних си-лов, що надходять в великий мозок і виходять з нього.
Що викликає шизофренію? ___________________ 183
Позаду цієї області знаходиться мозочок, який не ли-ко бере участь в координації м'язових рухів, як по-лага раніше, але і взаємодіє зі стовбуром мозку.
Весь мозок розміщується в черепі і для більшого захисту покритий трьома мозковими оболонками і шаром ліквору (це-ребральной рідини). Ліквор циркулює по всьому мозку і надходить в центральні його області через пов'язані між собою канали, які розширюються в шлуночки мозку. Саме тому, що мозок так добре захищений, ми і знаємо так мало про нього самого і його хворобах. Висловлюючи-лось навіть припущення, на жаль, фантастичне, що якби ми зуміли переконати мозок помінятися місцями з печінкою, то тоді змогли б розібратися в його функціонуванні та причини виникнення шизофренії.
Робота мозку здійснюється завдяки взаємодії приблизно п'ятдесяти мільярдів нервових клітин (нейро-нів). У кожної клітини є відростки, що дозволяють їй брати і отримувати сигнали від інших клітин, причому кожна нервова клітина може приймати сигнали приблизно від десяти тисяч інших. Ці відростки фізично не каса-ються один одного, їх взаємодія здійснюється з по-міццю хімічних «гінців», званих нейротрансміт-терамі (медіаторами), які передають сигнал з відростка однієї нервової клітини на відросток сусідній. Сьогодні нам вже відомо про існування понад шістдесят различ-них типів нейротрансмітерів, і, схоже, що їх число не обмежується. Деякі з цих нейротрансміт-теров, такі, як дофамін, норадреналін, серотонін, ГАМК (гамма-аміномасляна кислота) і ендорфіни представляють величезний інтерес для дослідників шизофренії.